Кафедральний собор Богоматері в Шартрі (фр. Cathédrale Notre-Dame de Chartres; Шартрський собор) — католицький кафедральний собор, розташований у місті Шартр префектури департамента Ер і Луар, яскрава пам'ятка культової готичної архітектури. У 1979 році собор було включено до списку об'єктів від Франції Світової спадщини ЮНЕСКО.
Собор розташований на відстані 90 км на південний захід від столиці Франції міста Парижа.
Кафедральний собор Богоматері в Шартрі є тринавною спорудою з хрестоподібним плануванням з невеликим трансептом і деамбулаторієм. Східна частина храму має декілька напіввідкритих радіальних каплиць, три з яких помітно виступають за межі півкола деамбулаторія, а решта чотири мають меншу глибину.
На час зведення собору його склепіння було найвищим у Франції — цього вдалося досягнути за рахунок використання аркбутанів, що спираються на контрфорси. Додаткові аркбутани, що підтримують апсиду, з'явились у XIV столітті. Таким чином, собор був першим, у конструкції якого був використаний цей архітектурний елемент, що надало йому досі незнані обриси, дозволило збільшити розміри віконниць і висоту нави (36 метрів).
Особливістю зовнішнього вигляду собору є його дві відмінні одна від одної вежі. 105-метровий шпиль південної башти відноситься до 1140 року, його виконано у формі романської піраміди, північна ж вежа заввишки 113 метрів має основу, яка лишилась від романського собору, а її шпиль з'явився на початку XVI століття і є взірцем пізньої готики.
Собор міста Шартра має 9 порталів, три з яких збереглися від старого романського собору. Північний портал датується 1230 роком і містить скульптури персонажів Старого Заповіту. У південному порталі, створення якого припало на період між 1224 і 1250 роками, використано Новозавітну сюжетику з центральною композицією, присвяченою Страшному Судові. Західний портал Христа та Діви Марії, відомий під назвою Королівський, датується 1150 роком, й має дуже відоме зображення Христа у Славі, створене тоді ж (у XII столітті).
Входи у північний та південний трансепти оздоблені скульптурами XIII століття. Загалом зовнішній вигляд собору прикрашають близько 10 000 скульптурних зображень з каменю та скла .
На південному боці собору розташований астрономічний годинник XVI століття. До того, як у 1793 році зламався механізм приладу, соборний годинник не лише показував час, але й день тижня, місяць, час сходу й заходу Сонця, фази Місяця і поточний знак Зодіаку.
Інтер'єр Шартрського собору, як загальний вигляд, також відзначається вишуканістю й багатством.
Простора нава не має собі рівних у всій Франції, вона підноситься до чудової апсиди в східній частині собору. Між аркадами і горішніми рядами вікон центральної нави розташований трифорій, масивні колони собору оточені чотирма могутніми пілястрами. Склепінчаста галерея деамбулаторія огинає хор і вівтарну частину, що відокремлені від решти простору різьбленим простінком. Ця стіна з'явилась на початку XVI століття і два наступних поступово прикрашалась різьбленими фігурами, що зображають сцени життєвого шляху Христа і Богородиці.
Собор у Шартрі славиться кольоровими вітражами, загальна площа яких становить близько 2000 м². Шартрське зібрання середньовічних вітражів є абсолютно унікальною: понад 150 вікон, найдавніші з яких були створені ще в XII столітті. Крім великих вітражних роз на західному фасаді, південному та північному трансептах, найвідомішими є вітражне вікно 1150 року «Богородиця з прекрасного скла» і композиція «Древо Єсеєве».
Вітражам Шартрського собору притаманна надзвичайна насиченість і чистота барв, таємниця виготовлення яких на тепер вважається втраченою. Зображення на вітражах відзначаються великою тематичною широтою — сцени зі Старого і Нового Заповітів, сюжети з життя пророків, королів, лицарів, ремісників і навіть селян.
Підлога собору прикрашена давнім лабіринтом 1205 року. Він символізує шлях вірянина до Бога, і дотепер використовується прочанами для медитацій, звернення й спілкування з Всевишнім. Із цього лабіринту є лише один шлях. Його розмір практично збігається з розміром віконниці рози західного фасаду, а відстань від західного входу до лабіринту точно дорівнює висоті розташування (від долівки) вікна.
На місці сучасного Шартрського собору здавна стояли церкви. Від 876 року в місті зберігається Свята плащаниця Діви Марії. На місці першого кафедрального собору, що згорів у 1020 році, було зведено романський собор з величезною криптою. Він пережив пожежу 1134 року, що зруйнувала практично все місто, але сильно постраждав під час пожежі 10 червня 1194 року. Від цієї пожежі, що зайнялася від удару блискавки, вціліли лише башти разом із західним фасадом і крипта. Чудесний порятунок від вогню священної плащаниці був сприйнятий як знамення згори, й став підставою для будівництва нової, ще грандіознішої споруди.
Зведення нового собору почалось у тому ж 1194 році на пожертви, що стікалися до Шартру зі всієї Франції. Міські жителі добровільно доставляли каміння з довколишніх каменярень. При будівництві нової кафедри за основу було взято проект її попередника, крім того в нього «вписали» рештки старої будівлі.
Основні роботи, що включали в себе будівництво головної нави, були завершені в 1220 році. Церемонія освячення собору відбулася 24 жовтня 1260 року за присутності короля Людовика IX і членів королівської родини.
Шартрський собор зберігся до наших днів практично неушкодженим. Він уникнув руйнувань та пограбувань, ніколи не реставрувався і не знав реконструкції. Нині собор, як і століття тому, є місцем паломництва християн. Крім того, Шартрський собор є головною туристичною принадою міста.
