Замки в Жовква

Жовківський замок

7.5/10

За́мок у Жо́вкві чи Жо́вківський за́мок — пам'ятка архітектури епохи Ренесансу у місті Жовква Львівської області. Знаходиться на площі Вічевій, 2. Внесений до Державного реєстру національного культурного надбання України під №1928 (385/0).

Побудували замок на замовлення Станіслава Жолкевського в 1594—1606 роках як оборонну споруду у стилі ренесансу. Замок витримував облоги, хоча кілька разів його здобували козаки. Наприкінці XVII століття був улюбленою резиденцією польського короля Яна ІІІ Собеського, за якого пережив період найбільшого розквіту. Сучасного вигляду замок набув внаслідок багатьох перебудов та недбалого ставлення протягом XIX-XX століть. Нині замок реконструюють, проте для огляду відкрите внутрішнє подвір'я та музей.

План замку

Замок побудований з цегли і каменю. Чотирикутний в плані із вежами на кутах, оточений ровом із водою не тільки зовні, а й зі сторони міста, замок був добре захищений від ворожих нападів. Проте, сучасний вигляд не відповідає давньому — «бракує» колон, арок, вишуканих скульптур, рову, що доходив в ширині до 17 метрів, та й сам замок просів в землю на 6-7 метрів.

По осі північно-східного корпусу розташовується в'їздна брама з надбрамною вежею. Брама оздоблена різьбленим білокам'яним порталом в стилі маньєризму. Північна, східна і південна наріжні вежі замку — неправильної п'ятикутної форми, триярусні, вкриті шатровими дахами. Західна вежа — в зруйнованому стані. Віконні прорізи корпусів та південно-східної вежі мають обрамлення з різьбленого білого каменю. На замкових галереях та надбрамній вежі збереглись бійниці, прорізи яких в більшості закладені.

Південно-західний замковий корпус (палац) — репрезентативний. Він — двоярусний з підвалами. У плануванні цього корпусу використано двохрядну систему анфілад. Тут розміщувались приватні покої власника, скарбниця, кабінети та парадні зали для офіційних прийомів. До них, на другий поверх, вели парадні сходи. Також до покоїв власника примикала каплиця, зведена 1640 року.

На внутрішньому південно-західному корпусі замку були статуї перших чотирьох власників Жовкви: Жолкевських, Давидовичів, Собєських, Радзивіллів. Також було споруджено двоярусну відкриту галерею з аркадами, у першому ярусі використано колони тосканського ордеру, у другому — іонічного.

У подвір'ї зберігся будинок, у якому жили власники міста. Фронтальне крило служило арсеналом, конюшнею і житлом для солдат і прислуги. При конюшні знаходився каретний двір, а при арсеналі — кузня. Східне крило було житлом для численних гостей замку. В західному знаходилися замкові кухні, пекарні, комори. Перед цим крилом був дубовий водогін, з якого в корито витікала джерельна вода.

Одразу коло замку протікає річка Свиня.

Історія

За Жолкевських

у]]

Замок закладений засновником Жовкви, польським військовим і головнокомандувачем Станіславом Жолкевським у 1594 році на високому плоскому підвищенні берега річки Свиня. Будувався до 1606 року архітектором Павлом Щасливим. Також відомо, що на запрошення Жолкевського тут працювали такі відомі архітектори, як Амброзій Прихильний, Павло Римлянин, Петро Бебер.

Про початки замку та Жовкви Станіслав Жолкевський писав у листі до дружини:

«Наступають щоразу страхітливіші небезпеки. Це і спонукало мене, насамперед, збудувати свій замок і закласти містечко…».

На думку історика Садока Баронча, яку підтримує офіційна польська історіографія, татарське нашестя 1594 року врешті-решт і спонукало Жолкевського до активних дій:

«…для безпеки своїх підданих гетьман постановив певне місце уфортифікувати, щоб усі могли схоронитись у часи тривог. … Станіслав Жолкевський розпочав будувати над озером оборонний замок, а навпроти замку — костел у волоському стилі».

Для замку Станіслав Жолкевський вибрав найбільш захищену територію, підхід до якої з південного сходу, південного заходу і північного заходу закритий озером з болотистими берегами. Вразливий північно-східний бік замку захистили новоствореним середмістям. На випадок можливої загрози з боку середмістя цей бік також укріпили широкою заводненою фосою (ровом) і земляними фортифікаціями. На них (біля замкової брами) знаходились мортири (короткі гармати), хоча вони і створювали загрозу для міста, оскільки ринкова площа і прилегла до неї забудова повністю прострілювалися із замкових укріплень. Розміщення артилерії жерлами у бік міста не тільки захищало від ворога, який увірвався в місто, а й забезпечувало контроль над мешканцями у разі заворушень.

За переказами, навколо замку знаходився сад дружини Жолкевського неймовірної краси, але до нашого часу він не зберігся. У 1606 році за замком Жолкевський створив звіринець, де розводили зубрів, оленів, сарн та інших тварин. Але проіснував він тільки до кінця XVII століття. Цей звіринець дав назву одній із міських брам — «Звіринецька».

В 1610 році Жолкевський поїхав з замку на Москву, а згодом, повернувшись наступного року як переможець, написав твір «Початок і прогрес Московської війни». Після смерті у 1620 році Станіслава Жолкевського замок, як і уся Жовква, переходить його дружині Регіні. Наступною власницею замку, у 1624 році, стає старша донька Регіни та Станіслава — Софія. Далі замок та місто перейшли доньці Софії — Теофілі, матері Яна ІІІ Собеського.

У 1648 році замок і міські укріплення Жовкви пережили пасивну короткочасну облогу об'єднаного козацько-татарського війська під керівництвом Богдана Хмельницького. Проте штурму не було — взявши великий викуп, військо рушило на Замостя, не завдавши Жовкві шкоди. Проте, 26 вересня 1655 року козацькі загони після короткочасного штурму таки зайняли і пограбували місто.

Королівська резиденція Яна ІІІ Собеського

У кінці XVII століття замок стає резиденцією Яна ІІІ Собеського, що зумовило оновлення оздоблення та збагачення будівлі (у 1678 році почалася ґрунтовна реставрація споруди — архітектори Петро Бебер і Августин Лоцці). Шатрові дахи башт, які були покриті дахівкою, замінили на банеподібні, покриті позолоченою мідною бляхою. У замку збільшили габарити більшості вікон, на які встановили нові білокам'яні різьблені обрамлення. У південно-західному корпусі змінили форму щипців, а над боковими корпусами добудували по ярусу.

Трофеї, привезені з походів, поповнили мистецьку колекцію, бібліотеку, зібрання зброї. Саме у замку Ян ІІІ Собеський отримував привітання з нагоди перемоги над турками під Віднем.

На південному заході від замку й далі квітнув парк, котрий для королеви Марії-Казимири доглядали італійські та французькі садівники. Парк, замкнутий з трьох сторін високими шпалерами, було закладено на двох терасах. На верхній облаштували чотири клумби, у кожній з яких виклали квітами герб Яніна. Між ними, по центру, було споруджено восьмигранний мармуровий фонтан. Між терасами існувала поперечна алея, яка замикалась двома альтанками. На нижній терасі, відділеній від верхньої кам'яною балюстрадою, було закладено два великих квіткових партери. Поза парком (по його осі), над ставом, у напрямку до звіринця, було влаштовано поміст на дерев'яних палях, на якому (посередині ставу) було споруджено два павільйони лазень з фонтаном між ними.

XVIII—XIX століття

Під час Північної війни, у грудні 1706— квітні 1707 року у Жовківському замку розмістив свою резиденцію Петро І. Вважається, що саме тут розроблявся історичний Жовківський план перемоги над шведами. Також замок відвідував український гетьман Іван Мазепа.

Останньою представницею роду Собєських, котрі володіли замком, була Марія Кароліна де Буільйон, яка перед смертю продала усе місто майбутньому Великому литовському гетьману Михайлу Казимиру Радзивіллу. У 1741—1742 роках, за дорученням нового власника твердині, італійський архітектор Антоніо Кастеллі розширив палац: продовжив двоярусну галерею з обох сторін, перебудував центральний вхід та облаштував величні зовнішні сходи з восьмиколонним портиком іонічного ордеру, завершеним багато декорованим фронтоном. Портик та сходи архітектор прикрасив скульптурами литовських і коронних гетьманів.

В 1847 році у замку зафіксовано зміну фронтона над портиком на похилий дах, а дахове покриття з мідної бляхи замінено на ґонт. У 1887 році твердиню продають на аукціоні. Власником замку став Артур Ґлодовський, котрий розбирає на будматеріали споруди замку — не вціліли ні парадні сходи зі статуями власників, ні каплиця, ні західна вежа.

Новітні часи

Протягом XIX—XX століть у замку розміщувалися уряди міста і повіту, гімназія. У 1915 році твердиня була спалена російськими військами. Відбудова розпочалася у 1928, тривала до 1931, продовжувалася в 1935, але повністю не завершилася.

За радянських часів частину приміщень перетворили на житлові й там мешкали жовківчани та офіцери Радянської армії. Фактично, використання замку в житлових цілях тривало аж до початку XXI століття.

Сучасність

На початку XXI століття замок перебуває у важкому стані й потребує ґрунтовної реставрації — частково відновлений лише головний вхід («фронтальне крило замку»). На території та у приміщеннях замку зараз діє музей «Жовківський замок», адвокатська контора, осередки кількох політичних партій, нещодавно створений Туристичний інформаційний центр та, ще від радянських часів, громадський туалет.

У музеї «Жовківський замок», котрий підпорядковується Львівській галереї мистецтв, декілька залів віддано під стаціонарну експозицію, котра розповідає про історію міста та замку. Основна частина експозиції — є давні малюнки, гравюри та фотографії, проте експонуються й зброя, предмети побуту, скульптури. Ще два зали музею експонують змінні виставки. У працівників музею також зберігаються ключі від Жовківської синагоги, тому відразу в замку можна домовитися про екскурсію в синагогу.

У 2008 році розпочався проект із пониження подвір'я замку до історичного рівня. Того ж року також розпочалася часткова реконструкція. Проте, вона відбувалася із численними порушеннями та недбальством, через що палацова частина замку зиму 2008—2009 років пережила без даху. Це спричинило утворення численних плям та потьоків на стінах і стелі, а також гниття окремих елементів інтер'єру. Музей, що містився у палацовій частині, був змушений переїхати у східне крило.

Зараз громадськість та народні депутати вимагають від будівельників своєчасного і якісного завершення робіт, а від прокуратури — притягнення винних до відповідальності.

Майбутнє

З кінця 1990-х років і до сьогодні ведуться розмови про майбутнє застосування приміщень та навколишньої території замку. Ще одну, поки невизначену частину палацових приміщень мають віддати під історико-художній музей, що також буде відділом Львівської галереї мистецтв. Планують також облаштувати у замку готель, ресторан, концертні зали для камерних концертів. Проте, зважаючи на поточний перебіг реставраційних робіт, точні дати реалізації згаданих проектів невідомі.

Загальний вигляд замку

року.</center>]]
Панорамний вигляд фронтального крила Жовківського замку. Вересень 2009 року.

Легенди та перекази

  • За однією з версій, свою назву річка Свиня отримала через те, що слуги гетьмана Жолкевського мили в ній однойменних тварин. Згідно іншої легенди, вона здобула таку назву після того, як туди впав російський імператор Петро І, що перед тим випив забагато алкоголю. За третьою версією, коли річка навесні затоплювала передмістя, то мешканці казали, що вона «суне [нахабно] як свиня».
  • Існує легенда, що від замкових садів на дерев'яних палях через став і болота вела алея на гору Гарай, де був збудований літній палац короля Яна III Собєського. Туди вів і підземний хід. Місцеві мешканці дотепер розповідають, що підземний коридор в пасмі Гараю розходиться на чотири сторони світу: до Львова, до Василіанського монастиря в Крехові, замку в Жовкві і потаємного виходу в лісі, по той бік гряди. За легендою, головний, львівський, коридор поступово розширюється, так, що дозволяє цілком вільно їхати ним риссю на коні, і що в коридорі є кам'яні пійла для коней. Принаймні, у тому, що в підніжжі північного схилу Гараю знаходиться частково засипаний вхід до підземного коридору в формі хреста з цегляними отинькованими склепіннями і збірником джерельної води — можна переконатися і сьогодні. Неодноразово виявляли фрагменти підземних ходів і в самому місті: між костьолом і замком, між костьолом і монастирем отців Домініканців, до мурів міста. Їх ретельно засипали по мірі виявлення, «аби чого не вийшло».
  • Під час свого перебування у Жовкві, російський імператор Петро І захотів піднятися на вершину гори Гарай. Для цього туди від замку витесали в землі сходи й укріпили їх деревом. Місцеві жителі розповідають, що ще на початку 70-х років ХХ століття їх було видно, проте, оскільки їх ніхто не доглядав, до нашого часу вони практично повністю зруйнувалися.

Дивіться також

Джерела

ВікіСховище має мультимедіа-дані до цієї статті:
Категорії:
Додати коментар
Поради та підказки
Oleg Kapush
28 июня 2016
Nice but need renovation....
Yuliya
7 июля 2013
Замок на реконструкції, кажуть приїздити за 3 роки)
Розташування
Карта
Адрес

В 0.2км от Степана Бандери, Жовква, Львівська область, Україна, 80300

Прокласти маршрут
Час роботи
Sat 10:00 AM–7:00 PM
Вск 10:00 AM–8:00 PM
Пнд 10:00 AM–5:00 PM
Втр Noon–3:00 PM
Ср Noon–6:00 PM
Чтв 1:00 PM–6:00 PM
Посилання

Жовківський замок on Foursquare

Жовківський замок on Facebook

Argo

починаючи $28

Vlasta Hotel

починаючи $25

Four Bedrooms Apartment, Zolota ,35 (Triple-leveled)

починаючи $2333

One Bedroom Apartment on Grekova 8 (V.I.P.)

починаючи $1222

One Bedroom Apartment on Pid Dubom 6a

починаючи $17

One Bedroom Apartment on Shevchenka str. 96

починаючи $589

Рекомендовані пам'ятки довколишніх

Бачити все Бачити все
Додати до списку бажань
Я був тут
Відвідали
Архітектурні пам'ятки Жовкви
Україна

Додати до списку бажань
Я був тут
Відвідали
Монастир святого Онуфрія (Львів)
Україна

Монасти́р свято́го Ону́фрія — архітектурна пам'ятка Льво

Додати до списку бажань
Я був тут
Відвідали
Високий замок
Україна

Ця стаття присвячена Залишкам фортифікацій на Замковій

Додати до списку бажань
Я був тут
Відвідали
Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької
Україна

Львівський Національний Академічний театр Опери та Балету ім. С. Кру

Додати до списку бажань
Я був тут
Відвідали
Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької
Україна

Національний академічний український драматичний театр імені М. Занько

Додати до списку бажань
Я був тут
Відвідали
Страдецька печера
Україна

Страдча́нська пече́ра (інша назва — Страдецька

Додати до списку бажань
Я був тут
Відвідали
Копець Люблінської унії
Україна

Копець Люблінської унії — штучний пагорб, насипаний у 1869—1906

Додати до списку бажань
Я був тут
Відвідали
Хадашим (синагога)
Україна

«Хадашим» (Стара хасидська синагога, синагога «Якоб Гланцер Шул», с

Подібні туристичні визначні пам'ятки

Бачити все Бачити все
Додати до списку бажань
Я був тут
Відвідали
Нойшванштайн
Німеччина

Замок Нойшванштайн (нім. Schloß Neuschwanstein [nɔy’ʃvanʃtain], пер

Додати до списку бажань
Я був тут
Відвідали
Празький град
Чехія

Празький град (чеськ. Pražský hrad) — Празька фортеця, ана

Додати до списку бажань
Я був тут
Відвідали
Замок Святого Ангела
Італія

Замок Святого Ангела (італ. Castel Sant'Angelo — Ка

Додати до списку бажань
Я був тут
Відвідали
Фредеріксборг
Данія

Фредеріксборг (дан. Frederiksborg) — замок в Данії, розташований

Додати до списку бажань
Я був тут
Відвідали
Парковий комплекс Ледніце-Вальтіце
Чехія

Парковий комплекс Ледніце-Вальтіце або Культурний ландшафт Ледніц

Подивитися всі пов'язані місця