Замок Маунтджой (англ. – Mountjoy Castle) – один із замків Ірландії, розташований біля однойменного селища Маунджой, земля Магеранамфілд, область Данганнон, графство Тірон, Північна Ірландія. Замок стоїть на пагорбі, з якого відкривається вид на озеро Лох-Ней – найбільше озеро Ірландії. Нині замок є пам’яткою історії та архітектури і охороняється законом. Замок являє собою двоповерхову цегляну споруду. Червона цегла для будівництва замку була виготовлена на землях Колайсленд. Нижній поверх із зовнішньої сторони складений з дикого тесаного каменю. Замок складається з центрального прямокутного блоку з чотирма баштами по кутах. Є бійниці. Північно-західна сторона замку і башта частково зруйнована, західні стіни теж частково зруйновані. Вхід до замку був на південній стороні східної стіни. На першому поверсі є широкі вікна. Колись замок був потужною твердинею англійського панування в Ольстері – оточений земляним валом він міг дати притулок для 1000 солдатів і 100 коней. Замок користується популярністю серед туристів – подорожі біля берегів озера Лох-Ней не оминають замок Маунтджой та селище Брока, що недалеко від замку Маунджой. Розроблений проект реставрації замку Маунтджой, але він поки що не знайшов свого втілення.
Замок Маунтджой був побудований лордом Маунтджой в 1602 році. У 1643 році замок частково згорів. Замок збудували на території клану О’Ніл (О’Нейлл), на землях, що контролював в ті часи бунтівний Х’ю О’Ніл – борець за свободу Ірландії та ворог королеви Англії Єлизавети І. Але замок будивали і контролювали прихильники англійського панування. Х’ю О’Ніл з тактичних міркувань лишив до пори ворожий замок в спокої. Недалеко від замку Маунтджой був замок клану О’Ніл, який вони називали Фуах на н-Галл (ірл. - Fuath na nGall) – «Ненависть до іноземців». Тільки після руйнування цього замку Маунтджой зумів побудувати свій замок. Замок займав стратегічне положення, тому коли спалахнуло повстання за незалежність Ірландії в 1641 році, замок був неодноразово атакований повстанцями – в 1641, в 1643, в 1645 роках. Замок захопив ірландський ватажок Турлу О’Ніл (ірл. - Turlough O'Neill) і утримував замок до поразки протестантського генерала Монро. Після поразки повстання за рішенням парламенту замок був зруйнований у 1648 році. У 1690 році під час так званих якобінських чи то вільямітський війн в Ірландії між католиками та протестантами король Англії Вільгельм ІІІ використовував замок для своєї армії. Після такий бурхливих подій замок лишився в руїнах і був закинутий. В руїнах він лишається і досі.
