Вестманові острови (ісл. Vestmannaeyjar — Вестманнаейяр, ) — невеликий (близько 15 км²) архіпелаг на південь від берегів осрова Ісландії.
]]
Вестманові острови (ісл. Vestmannaeyjar — Вестманнаейяр, ) — невеликий (близько 15 км²) архіпелаг на південь від берегів осрова Ісландії.
Архіпелаг складається з одного великого (Геймаей, єдиного населеного острова, 13-ти маленьких, а також декількох десятків скал та ухилів. Населення на грудень 2006 року складало 4075 чоловік.
Точна дата відкриття островів невідома, але вважається, що архіпелаг було відкрито ірландськими мореплавателями та вікінгами одночасно з Ісландією. Острова також відомі тим, що в 1627 році були захоплені турецьким флотом і берберійськими піратами, що поневолили людей в рабство. Другий розголос архіпелаг набув в 1960-х рр, коли на південний захід від нього утворився новий острів Суртсей. Вулканічна діяльність, як і в самій Ісландії, дуже активна. Велике виверження в 1973 році заставило евакуювати населення Геймаея. По його закінченні на місці луки утворилася гора висотою близько 200 метрів.
Вестманові острови лежать на шляху перельотів багатьох видів птахів. Деякі види гніздуються на архіпелазі.
В перекладі з ісландської Вестманнаейяр означає «острови західних людей», що нагадує про перших поселенців цих місць — ірландцях (которих норвезькі вікінги називали «західними людьми»), рабах, що підняли бунт проти свого господара, норвезького вікінга Хьйорлейва Хродмарссона, та втікли на ці острови.
