Венсенський замок (фр. Château de Vincennes) — замок в околицях Парижа. Замок був побудований для королів Франції в XIV — XVII століттях у Венсенському лісі, на місці мисливського угіддя XII століття. Навколо замку склалося місто Венсен, в наші дні — передмістя Парижа.
Близько 1150 року на місці замку було побудовано мисливський будинок для Людовика VII. У XIII столітті маєток було розширено Філіпом Августом та Людовиком Святим (саме з Венсенського замку Людовик вирушив у фатальний для себе хрестовий похід в Туніс).
У XIV столітті в Венсенському замку одружувалися королі Філіп III та Філіп IV і народилися Людовик X, Філіпп V Довгий та Карл IV.
У XIV столітті, за Філіппа VI, замок був істотно розширений і здобув вежу-донжон заввишки 52 метри, де було влаштовано королівські покої і бібліотеку. Близько 1410 року, вже за Карла VI, був завершений периметр зовнішніх стін. За часів французьких релігійних воєн XVI століття замок став тюрмою, в тому числі — для майбутнього короля Генріха IV.
У XVII столітті архітектор Луї Ліво вибудував на замовлення Людовика XIV два павільйони — один призначався для вдови королеви, інший — для кардинала Мазаріні. Однак після того, як увагу короля привернув новий проект — Версаль — оздоблювальні роботи нових павільйонів було покинуто. Будівельники знову прийшли в Венсен тільки в 1860 році під керівництвом реставратора Віолле-ле-Дюка.
У XVIII столітті королі назавжди залишили замок. У ньому розташувалася Венсенська порцелянова мануфактура (з 1740 року) і знову-таки в'язниця. У Венсені були ув'язнені Джон Ванбро, Нікола Фуке, Маркіз де Сад, Дені Дідро та Оноре Габріель Мірабо. У 1804 році тут було страчено викраденого герцога Енгієнського.
У XX столітті в замку було страчено французами — Мата Харі в 1917 році і німцями — 30 мирних заручників в 1944 році.
До замку можна добратися паризьким метро, доїхавши до кінцевої станції лінії № 1, що називається Château de Vincennes.
