Троїцько-Іллінський монастир — чоловічий православний монастир у Чернігові, у мальовничій околиці на Болдиних Горах, заснований близько 1069 року Антонієм Печерським.
Зруйнований 1239 татарами. Відбудований 1649 року коштом чернігівського полковника Степана Пободайла; з другої пол. 17 століття був кафедрою чернігівських архієпископів. 1679 році у монастир переведено Новгород-Сіверську друкарню. З ініціативи архієпископа Лазаря Барановича, коштом чернігівського полковника Василя Дунін-Борковського, за допомогою також гетьмана Івана Мазепи, збудовано у 1679–1689 (остаточно 1695) величний собор Святої Трійці, і відтоді монастир називався Троїцько-Іллінським. 1786 року монастир закрито і перетворено на архієрейський дім.
За радянської влади монастир, як церковний осередок, був ліквідований. Із будівель збереглися:
На території монастиря, поруч із Троїцьким собором могила Глібова Леоніда Івановича. Недалеко, на Болдиній горі могила Михайла Коцюбинського.
Список мурованих храмів в стилі козацького бароко