Паризька тріумфальна арка (фр. arc de triomphe de l’Étoile, досл.: «тріумфальна арка Зірки») — тріумфальна арка, розташована на площі Шарля де Голля (Place Charles-de-Gaulle) у столиці Франції місті Парижі. Тріумфальна арка є одним з найвідоміших паризьких монументів, одним із міських символів.
Опис
Висота 49,51 м, ширина 44,82 м, висота зведення 29,19 м.
Споруджена в 1806—1836 по розпорядженню Наполеона архітектором
Жаном Шальгреном. Прикрашена 4-ма скульптурними групами:
- з боку Єлісейських Полів — «Марсельєза» скульптора Франсуа
Рюда (праворуч) і «Тріумф Наполеона » скульптора Корто
(ліворуч);
- з боку авеню де ла Гранд-Арме — «Опір» (праворуч) і «Мир»
скульптора Етекса.
На стінах арки вигравійовані назви 128 битв, виграних
республіканською і імператорською армією, а також імена 658
французьких воєначальників. Арку оточують 100 гранітних тумб (на
честь «ста днів» правління Наполеона), сполучених між собою
чавунними ланцюгами.
Коротка історія
З часів правління Людовіка XIV пряма дорога сполучала дві
королівські резиденції — паризький палац Лувр і
Версальський палац. Назва цієї дороги — «Тріумфальна дорога» —
не застаріло і сьогодні: на одній осі розташовані тут три арки —
Каррузель біля Лувру, Тріумфальна арка на площі Етуаль і Велика
арка, побудована вже в нашу епоху в ультрасучасному кварталі
Дефанс. У грудні 1806, відразу після Аустерліцької битви, Наполеон
розпорядився спорудити на паризькому пагорбі Шайо тріумфальну арку
на честь військових перемог, взятих Францією під час Революції і в
період Першої імперії. Цілих 2 роки пішло на спорудження
фундаменту. У 1810, коли новоспечена імператриця Марія-Луїза
повинна була урочисто в'їхати в столицю по полях Елісейських, на
кам'яному фундаменті була поспішно зроблена з дощок і суворого
полотна «декорація» майбутньої арки.Наполеон не дожив до закінчення
будівництва Тріумфальної арки: воно завершилося лише в 1836 р., під
час правління Луї-Філіппа. 15 грудня 1840 під аркою проїхав
траурний кортеж з прахом Наполеона, доставленим з острова св.
Олени. Пізніше за урочисту похоронну церемонію із зупинкою під
зведеннями Тріумфальної арки удостоїлися після своєї кончини
Гамбета, Віктор Гюго, Лазар Карно, Мак-Магон, генерали Фош і Жофр,
генерал Філіп Леклерк.
Оздоблення
- Арку оздоблюють чотири скульптурні композиції:
-
Виступ добровольців на захист батьківщини (Марсельєза)
1792, Франсуа Рюд
-
Тріумф 1810, Жан-П'єр Корто
-
Опір 1814, Антуан Етекс
-
Мир 1815, Антуан Етекс
Див.
також
Література
- Thomas W. Gaehtgens: Napoleons Arc de Triomphe.
Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht, 1974.
- Ernst Seidl: La Grande Arche in Paris – Form, Macht,
Sinn. Hamburg: Kovač, 1998; ISBN 3-86064-702-4.
- Dominique Fernandes, Gilles Plum, Isabelle Rouge: L'arc de
triomphe de l'Étoile. Paris: Éditions du patrimoine, 2000; ISBN
2-85822-202-9.
- Anne Muratori-Philip: L’Arc de Triomphe. Paris: Éditions
du Patrimoine, Centre des Monuments Nationaux, 2007; ISBN
978-2-85822-969-7.