Тайясаль (ісп. Tayasal) — руїни міста цивілізації майя у департаменті Петен (Гватемала). На думку низки дослідників саме тут було створено Мадридський кодекс.
Окремі поселення майя існувало тут ще в докласичний період — між 450 роком до н. е. і 250 роком н. е. Втім вони не оформилися у місто або державу. Населення переважно займалося рибальством, чому сприяли географічні умови. В класичний період ці території були частиною Мутульського царства.
У 790-х роках сюди було перенесено столицю царства Ік'. Місто було засновано на острові озера Петен-Іца. Ахави Ік' перебували тут до 880-х років. З припиненням царства не припинилось існування міста.
Наприкінці 1190-х років було зайнято представниками майя-іца на чолі із Чак-Шиб-Чаком (колишнім халач-вініком Чичен-Іци), переселенцями з північної частини Юкатана. На той час тут мешкала невеличка група нащадків майя класичного періоду, деякі вчені вважають, що ними продовжували правити нащадки династії Ік', але це достеменно не підтверджено. Майя-іца надали місту нову назву — «Та-Іца» (іноді називають Нохпетен). Незабаром утворюється потужне місто-держава, яка контролювала центральну частину сьогоднішнього Петену. Усі його правителі носили ім'я Канек (Aх-Kан-Eк'), що було зміненим ім'ям останнього ахава з царства Ік' — Чан-Ек'а (можливо відбулось поєднання нової і старої знаті). Тому частина вчених вважають Канек місцевим титулом або спадкове тронне ім'ям.
Держава складалася з власне міста Та-Іца, з 4 кварталів, та 9 поселень навколо озера. Водночас існувало значна кількість племен майя, які визнавали зверхність Та-Іци. Основними союзниками були міста майя-ялаїн, ворогами міста майя-ковох.
Таке становища Та-Іци зберегалася до появи тут іспанських конкістадорів. Перша зустріч з іспанцями відбулася у 1525 році, під час експедиції Ернана Кортеса до Гондураса. Втім недостатність військової сили змусило останнього вести мирні перемовини. В подальшому конкістадори не зачіпали Тах-Іцу до початку XVII ст. У 1620-х роках військові загони майяської держави дали відсіч спробам іспанців просунутися до їх володінь.
За цим до 1680-х років було залишено у спокої. Цього сприяло розташування міста вглиб джунглів. У 2-й половині XVII ст. в рамках загального підкорення Петену розпочалася підготовка до нападу на Та-Іцу. На той момент у місті мешкало близько 25 тис. осіб.
У 1692 році поновилися бойові дії за ініціативи юкатанського губернатора Мартіна де Урсуа-і-Арісменді, якому у 1697 році завдяки застосуваню вогнепальної зброї вдалося захопити місто. Тут засновано іспанську колонію — Нуестра-Сеньйора де лос Ремедіос і Сан Пабло де Іца. Проте майя-іца продовжували деяких час партизанську боротьбу.
Під час незалежної Гватемали у 1831 році іспанське місто перейменовано у Флорес. Рештки мешканців колишнього міста (близько 4000 осіб), майя-іца, сьогодні займають північне узбережжя озера Петен-Іца.
Руїни Тайясаль розташовані в межах сучасного міста Флорес, на острові озера Петен-Іца у центральній частині Петена. Загальна площа пам'ятки становить 2.75 км2.
Внаслідок дій конкістадорів від стародавнього міста практично нічого не залишилося, зокрема 21 храмів та низку палаців майя було знищено. Загалом виявлено рештки 339 будівель, 1 сенот і 50 поховань знаті.
За свідченням конкістадорів головний храм Тайясаля був схожий за формою на храм Кукулькана в Чичен-Іце. Представляв собою тріадову піраміду. Його платформа становила 16,5×16,5 м з 9 рівнями. На верхівці був плаский дах, де розміщували місцеіих ідолів. Сьогодні представлено Будовами T65-T67, які вчені називають «Еркер короля Кан-Ек'а».
Поруч з головним храмом розташовувався величний акрополь, до якого входили палацу та оселі правителів міста, його родичів та царського почту.
У південній частині острова розташовувалися деякі артефакти докласичного періоду. Тут натепер розташовано селище Сан-Мігель. Будови T256-T258 представляють тріадичний храм докласичного періоду. Побудовано у південній частині острова, на півострові. Група 23 представляє рештки докласичного «Е-групи», яка орієнтована на південь від лінії схід-захід. Це свідчить про церемоніальний характер будови.
З блоків майяських будов було зведено католицьку церкву у центрі міста, а також перші будинки і оселі колоністів. Теперішній центр міста Флорес був головною площею Тайясаля.
Інтерес представляє Будова T29, що є стародавньою платформою розміром 23×23 м, заввишки 0,5 м. Вона зведена у докласичний період, перебудована у післякласичний період, використовувалася навіть у колоніальний період.
Дослідникам вдалося зібрати деякі частини стародавніх будов і монументів, які зібрані у спеціальному музею під відкритим небом. Також знайдено печеру, яку використовували місцеві племена напочатку класичного періоду. Інтерес представляє стела 1 (869 року), на якій фдеть про «Священного Володаря Ік'а».
В похованнях Тайясаля знайдені численні розписні вази, які є джерелом з життя майя післякласичного періоду. За технікою відповідають цьому періоду.
Перші розкопки розпочалися у 1920 році. У 1937—1938 роках тут проводив дослідження Сильвінус Морлі від Інституту Карнегі (США). Деякі розкопки відбувалися у 1950-х і 1960-х роках.
У 1931 році оголошено національною пам'яткою. У 1971 і 1977 роках тут проведені значні розкопки фахівцями університету Пенсильванії. У 1994 році межі стародавнього Тайясаля визначені Інститутом антропології і історії Гватемали. У 2009 році засновано Археологічний проект Тайясаль, учасники якого ґрунтовано і системно ведуть археологічні розкопки.