Стіна Авреліана, Авреліанів мур (italiano. Mura aureliane, Latina. Muri Aureliani) — мур, збудований навколо стародавнього Рима за імператора Авреліана в 271–275 роках навколо давнішої Сервієвої стіни. Муром обнесено сім пагорбів Рима, Марсове поле й район Трастевере на лівому березі Тібру (загальна площа — 13,7 км²).
Стіни завтовшки 3,4 м і периметром 19 км побудовано з бетону й обкладено цеглою якраз напередодні Великого переселення народів. Башти розташовувалися на відстані ста футів одна від одної, їх загальне число сягало 383. Висота муру за часів Авреліана не перевищувала 8 метрів. За часів Флавії Гонорії в V столітті її надбудували вдвічі більшою.
Готський король Тотіла встиг розібрати третю частину периметра муру, але навіть в середні віки, ділянки, що залишилися, продовжували вважатися солідним укріпленнями.
В епоху Відродження їх оновили та відреставрували (зокрема, ворота Пія спроектував сам Мікеланджело Буонарроті). У воротах святого Себастьяна (звідки починається Аппієва дорога) нині діє музей Авреліанового муру.