Стабії (лат. Stabiae) — давньоіталійське місто на березі Неаполітанської затоки, за 15 км від Везувію. Руїни Стабії розташовуються неподалік від сучасного населеного пункту Кастелламмаре-ді-Стабія.
Стабії були розташовані неподалік від Помпей в передгір'ях Латтарі (в перекладі - Молочні гори). Гори Латтарі оточують долину річки Сарно з півдня. Термальні джерела і гірське повітря і уславили місцевість.
Стародавні Стабії були побудовані на схилі Варано, природні особливості схила використані як бастіон для захисту міста. Поряд - Стабіанська бухта Неаполітанської затоки, яка стала природним портом. В Самнітську добу (5 - 1 ст. до н.е.) Стабії входили до союзу південнокампанських міст зі століцею в місті Нуцерія. Стабії було поселенням осків. В роки другої Пунічної війни (218 - 201 рр. до н.е. ) мешканці стабій билися на боці Риму проти Карфагену. Про це сповіщав історик Силліо Італійський в книзі «Пуніко». Але з часом - політика змінилася. 30 квітня 89 до н. е. під час Союзницької війни самніти воювали проти римлян і армія Сулли покарала місто, яке було вщент зруйноване римськими вояками.
Місто, як таке не відновлювалося. Але його місцевість була використана як курорт для будівництва вілл вищої аристократії через наявність мінеральних вод. На родючіх землях околиць колишнього міста і створена низка вілл. За ними і закріпилася назва міста, знищеного римлянами. В 79 н. е. Вілли поховані під попілом під час виверження Везувію.
Поселення Стабії було виявлене в 1749 році Р. Дж. Алькубьєрре і частково ним розкопане в 1749—1782 роках. Це були хижацькі розкопки для видобутку мистецьких скарбівдля родини Бурбонів. Проте, після розкопок руїни було засипано(що законсервувало їх ), втрачено й знову відкрито в 1950-х роках. В 1957 році знайдено некрополь з 300 поховань на шляху до міста Нуцерія, датований VII-III століть до н. е. В похованях археологами знайденікерамічні вироби і вази з островів Стародавньої Греції, з Коринфу і Аттики.
Стабіанські вілли доби Риму уславились як невеликий інтелектуальний центр, пов'язаний з іменами деяких римських істориків, письменників. Поблизу від Стабій загинув Пліній Старший, що прибув сюди під час виверження вулкана аби врятувати приятеля Помпоніана і подивитись на виверження. Це коштувало йому життя. На околицяхСтабій побудував власну віллу і приятель Цицерона - Марк Марій, що хворів на подагру. Вони жваво листувались і дещо з листів Цицерона випадково зберіглося.
На віллі розкопано тринадцять просторих і світлих кімнат, де є спальні, вітальні, велика обідня кімната - трикліній. Мури і стеля триклінія були прикрашені стінописами. Під час землетрусу і вивержння вулкана стіни хиталися і тинк з фресками розпався на малі шматки, що впали на підлогу. Археологи годинами збирали ці шматочки, аби хоча би частково відновити античні композиції.
В кімнаті Моських чудовиськ знайдена фреска «Нереіда на морській пантері» на червоному тлі. Стіни вітальні (екуса) прикрашені фресками з архітектурними мотивами, рослинами і зображенями птахів і людей. Частку фресок закріпили на колишніх місцях, серед них і «Діоніс з Аріадною на осторі Наскос».
Вілла Сан-Марко (Villa San Marco) — одна з найбільших в Кампанії, що займає площу понад 11 000 м ². Включає власні терми, містить цінні фрески, мозаїки та скульптури.
