Собор Сурб Аменапркіч Казанчецоц (вірм. Սուրբ Ամենափրկիչ Ղազանչեցոց) (Собор Святого Христа Всеспасителя) — вірменський собор в місті Шуши Шушинського району Нагірно-Карабаської Республіки. Архітектурний комплекс складається з церкви (1868—1887 рр.) та дзвіниці (1858 рік).
Церква Казанчецоц згадується в книзі «Подорож до Вірменії» Месропа Тахіадяна (1820 р.). На думку Шагена Мкртчяна, ця обставина, а також те, що дзвіниця була побудована раніше церкви, є свідченням того, що собор був побудований на місці менш примітної з архітектурної точки зору церкви XVIII століття.
Дзвіниця була побудована шушинцем Абраамом Хандамірянцом. Будівельний напис дзвіниці, виконаний на її східній стіні, свідчить:
(Побудована) дзвіниця в пам'ять про покійного Габріела Овсепян-Батірянца, що родом із Казанчі і по паломнику Мкртич Маргаряну-Хандамірянцу, по дружині його Баласан й синів Арупа і Степана і всіх казанчійцях. Та згадаю Бога на славу його і заради спасіння душ всіх живих і покійних. В літо 1858
Згідно з написом на торці вівтаря церкви, її будівельником був Аветисов Ерамішянц, зодчим — Симеон Тер-Акобянц. Терміни будівництва собору вказані в будівельному написі у верхній частині південного порталу:
Благодаттю і милістю всемогутнього бога побудований чудотворний святий собор на кошти та пожертвування прихожан церкви Аменапркіч Казанчецоц міста Шуши, будівництво якої було розпочато в 1868 р. за царювання всемогутнього самодержця імператора всія Русі Олександра II і при патріаршества Георга IV, завершено в 1887 р. під час коронування сина Його Величності благословенного імператора Олександра III при католікосі Маркарі I. 20 вересня 1888
Після Шушинської різанини 1920 р. собор перестав функціонувати. У радянський період собор використовувався як комори і, пізніше, гараж. У цей час він перебував у напівзруйнованому стані, був відсутній купол церкви. Під час Карабаської війни тут знаходився азербайджанський склад ракет системи «Град».
Нині собор повністю відновлений і з 1998 року є діючим храмом.
Собор розташований в центрі міста, що знаходиться на вершині плато. За архітектурою Казанчецоц нагадує Кафедральний собор Ечміадзіна.
Церква являє собою залу розмірами 34,7 × 23 × 35 м. Фасадні частини її облицьовані обтесаними плитами з місцевого вапняку світло-кремового відтінку.
У центрі споруди розташований купол, який спирається на чотири пілона. У залі є вікна розміром 1 × 5 м.
Має три однакових входи з красивими трехарочними напівкруглими в плані портиками: із заходу, півдня і півночі. Над серединою аркок портиків відкривається по одному хрестоподібному вікну. Парадні входи завершуються круглими вставками-монолітами, покритими рельєфами.
У церкві є безліч написів на згадку про городян, які жертвували на її будівництво.
Дзвіниця розташована у кількох метрах на захід від церкви, являє собою триповерхову споруду. У верхніх кутах першого поверху були встановлені чотири скульптури, що зображують людей, «... які з грізним виглядом дують в труби». Однак, ці статуї були зруйновані під час Карабаської війни, коли місто перебувало під контролем азербайджанців, і в даний час на їх місці знаходяться відтворені копії. Одна з цих скульптур зображена на гербі Шуши.
Чудовим зразком кам'яного різьблення є орнаментований пояс дзвіниці.
