Скара-Брей (англ. Skara Brae) — велике добре збережене поселення епохи Неоліту, знайдене біля затоки Скейл на західному узбережжі острова Мейнленд, одного з Оркнейських островів, Шотландія. Складається з 10 будинків, об'єднаних у квартали, було населене в період близько 3100-2500 років до н. е. Це найкраще збережене поселення епохи неоліту в Європі, завдяки чому його було включено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО (разом з іншими пам'ятниками неоліту на Оркнейських островах) та надано прізвисько «Британської Помпеї». На цьому ж архіпелазі збереглося й інше, хоч і не так добре збережене, поселення Барнхауз.
Тривалий час поселення Скара-Брей було приховане під шаром осадових порід, поки в 1850 році в результаті сильного зимового шторму пагорб не опинився очищеним від шару трави.
Контури поселення визначив і почав перші розкопки Вільят Ватт, поміщик Скайла. Після чергової бурі в 1926 році розкопки Скара-Брея провів Гордон Чайлд. Будівлі були споруджені із слюдистого пісковику, що піддався природній ерозії під впливом океану. На думку археологів, колись ці споруди були покриті дерев'яними дахами, які з часом зруйнувалися. Постачання деревини в цю місцевість було обмеженим, проте з довколишнього океану можна було добути достатню кількість слюдянистого пісковику, щоб підібрати шматки, які би відповідали формою один до одного.
Мешканці Скара-Брей ймовірно виготовляли і використовували жолобкову кераміку. Навколо будинків споруджувалися земляні кургани, що служили природним захистом і опорою для будинків, при цьому самі будинки споруджувалися на старіших купах сміття. Хоча сміттєві купи забезпечували будинкам деяку стійкість, в першу чергу вони служили ізоляцією від суворого оркнейського клімату. В середньому площа кожного з будинків складала 40 квадратних метрів. У кожному будинку була велика квадратна кімната з великим вогнищем, яке використовувалося для обігріву і приготування їжі. Оскільки на острові росло небагато дерев, мешканці Скара-Брей покривали дома лісом, прибитим до берега, китовими кістками і дерном.
з Тові в Абердінширі, подібні знайденим в Скара-Брей, близько 3200—2500 рр. до н. е.]]
У житлах були предмети кам'яних меблів, зокрема свого роду шафи для посуду та одягу, сидіння і скрині. Крім того, в селищі була передбачена складна система каналізації, в кожному з жител було щось подібне до туалету. У семи будинках виявлені схожі меблі, при цьому ліжка і своєрідні «шафи» були розташовані на одних і тих же місцях в кожному будинку. Шафа стояла біля стіни напроти дверей, і її в першу чергу бачив той, хто входив у будинок. У восьмому будинку шафи або скрині не виявлені, проте він був роздільний на невеликі осередки. При розкопках даного будинку були виявлені фрагменти каменів, кісток і оленячих рогів. Ймовірно, цей будинок використовувався як майстерня для виготовлення простих знарядь, наприклад, кістяних голок або кременевих сокир.
У Скара-Брей виявлений найраніший зразок людської блохи (Pulex irritans) в Європі.
За даними радіовуглецевого аналізу, Скара-Брей був населений з 3100 р. до н. е. і до зміни клімату близько 2500 р. до н. е., коли він був покинутий мешканцями.
Хоча будівлі, що збереглися, справляють враження єдиного цілого, ймовірно, що частина стародавніх споруд була поглинута морем. Крім того, ще не досліджені останки споруд, що існують поблизу, на території сільськогосподарських полів або поблизу скель. Їх датування невідоме.
У Скара-Брей виявлено кілька загадкових різьблених кам'яних куль.
Подібним пам'ятником є поселення Ріньйо (англ. ') на острові Раусей. Незвичайним є те, що на Раусеї не виявлено гробниць типу Мейсхау. Не дивлячись на наявність великої кількості камерних каїрнів, їх творцями є представники культури анстенівської кераміки.
Ще одним прикладом фермерського поселення на Оркнейських островах, що також добре збереглося, є Неп-оф-Хауар. За плануванням він подібний до Скара-Брей, але відноситься до ранішого періоду, 3500 — 3100 до н. е. Вважається, що він містить найстаріші збережені будівлі в Північній Європі