Шарова піраміда (араб. الهرم المدور, тобто «Кругла піраміда») — ступінчаста піраміда, розташована за кілька миль від Саккари у напрямку до Гізи, в Завієт-ель-Еріані. Нині вона майже цілком зруйнована.
Шарову піраміду приписують фараону Хабі. Її основа — пірамідальний пагорб з вапняку — з 14 рядами чи шарами кам'яної кладки з того ж матеріалу. Піраміда займає площу 10 000 м2, а нині має 17 м висоти. Поховальна кімната висічена у скелі під пірамідою. До неї ведуть сходи та галерея, що виходить на північно-східний бік. За межами самої піраміди її огинає з північного сходу, півночі та північного заходу довгий, висічений у скельному ґрунті коридор із 32 схованками-комірками. Поряд із нею є насип і глибокий колодязь, призначені, очевидно, для іншої піраміди; утім, її так і не було збудовано.
Перші згадки про цю піраміду належать до 1839 року, коли її виявив Джон Перрінг. Трохи згодом Карл Лепсіус заніс піраміду до свого списку пірамід під номером «14». 1896 року Жак де Морган відкрив вхід до внутрішніх приміщень піраміди. 1900 Александре Барсанті почав вивчати піраміду. Її вивченням займались також Джордж Ендрю Рейснер та Кларенс Фішер.