Сан Карло алле Кваттро Фонтане (італ. San Carlo alle Quattro Fontane, також San Carlino, що означає «церква св. Карла біля чотирьох фонтанів») - еталон химерної барокової криволінійності, спроектований і побудований у Римі одним з найекстравагантніших майстрів бароко - Франческо Борроміні.
Будувалася вона за одним з перших самостійних проектів Борроміні у 1638-1677 рр. і була освячена на честь канонізованого міланського кардинала і реформатора церкви Карло Борромео ( архієпископа з Мілана ), а також Пресвятої Трійці. Церкву можна назвати важливішим проектом життя Борроміні, оскільки було завершено її будову вже після його смерті. Замовниками були ченці іспанського ордену трінітаріїв.
Кути церкви - зрізані і біля них розташовані чотири скульптурні групи з фонтанами, звідси назва - алле Кватро Фонтане. Фігури ангелів підтримують великий овал із зображенням герба. Внутрішнє оздоблення виконано у білому кольорі і вважається одним з перших творінь епохи розквіту римського бароко. Будівля в перерізі утворює овал, перекритий куполом, по сторонах розташовані дві невеликі каплички. Каплиця в нижній частині церкви була передбачена як місце поховання архітектора, однак Борроміні, який покінчив життя самогубством, був похований поруч з його дядьком Карло Мадерно в римські церкві Сан-Джованні-деї-Фіорентіні.
Багато вражень на сучасних майстру архітекторів справив хвилястий фасад церкви, обернутий на вузьку римську вуличку. Він розбитий на два яруси величним карнизом і прикрашений щільно розташованими колонами і нішами. Ніші першого яруса прикрашені скульптурами, верхні залишені порожніми. Але фасад створений племінником архітектора в період 1664 - 1667 років - Бернардо Борромини після вивченні малюнків і проектів дяді, які той не встиг знищити в скрутні дні наприкінці життя.
У 1999 році церква ґрунтовно відреставрована.