Руїни церкви у Тшенсачі (пол. Ruiny kościoła w Trzęsaczu) ― фрагменти будівлі стародавньої церкви, побудованої у селі Тшенсач Грифицького повіту Західнопоморського воєводства, Польща.
Перша церква, побудована з дерева, була зведена у місті у 1124 році; друга, зроблена з цегли, ― приблизно близько 1270 року; і, нарешті, третя ― наприкінці XIV або початку XV століття. На той момент вона розташовувалася майже за два кілометри від моря. Окрім церкви, на північ від міста Тшенсач раніше також було ще одне село, яке цілком пішло під воду. Спочатку церква була римо-католицькою, але на початку XVI століття, після початку Реформації, вона стала протестантською. Згідно з даними деяких літописів, ця церква була третім християнським храмом у Померанії.
З плином часу процес абразії (більш відомий як ерозія) викликав поширення вод Балтійського моря на землі біля церкви. Вода підступала з року в рік: у 1750 році море знаходилося у 58 метрах від неї; у 1771 році пішла під воду частина цвинтаря, а у 1820 році дистанція зменшилась до 13 метрів. Нарешті, 2 серпня 1874, у храмі пройшла остання служба. Потім усе церковне начиння було перевезено до собору в Камені-Поморськомуу, за винятком триптиху, який нині зберігається у церкві у селі Ревель. У 1885 році храм стояв над прірвою та, з дозволу прусського уряду, його було остаточно покинуто і з нього зняли дах.
У ніч з 8 на 9 квітня 1901 року найвразливіша північна стіна церкви рухнула. Протягом наступних років, по частинах, більшу частину будівлі поглинуло море, яке вперто просувалося на південь, забираючи землю. 1 лютого 1994 року обрушилася частина південної стіни.
За даними вчених, з кінця XIX століття море захоплювало близько 40 сантиметрів землі на рік. З плином часу місцеві органи влади — як Пруссії, а потім і (після 1945 року) Польщі, –намагалися врятувати храм, встановлюючи бетонні блоки, але усі спроби були безуспішними. У даний час проводяться інтенсивні роботи з порятунку руїн, оскільки вони є єдиними у своєму роді у Європі. Згідно з одним з таких проектів, останні залишки стіни повинні бути переміщені на південь, подалі від моря, проте ризик повного розвалу був занадто високим.