Руди́й ліс, іноді Іржавий ліс, Червоний ліс — близько 10 км² території дерев, прилеглих до Чорнобильської АЕС, які взяли на себе найбільшу частку викиду радіоактивного пилу під час вибуху реактора в 1986 році. Висока доза поглинутої радіації призвела до загибелі дерев (переважно сосен) і фарбування їх у буро-червоний колір. Крім того, ночами спостерігали світіння загиблих дерев (це було спричинено взаємодією ферментів дерева з радіоактивними частками та радіоактивним розпадом). Під час робіт з дезактивації території, ліс було знесено бульдозерами і поховано.
На початку ХХІ сторіччя на цій території ліс відновлюється природним шляхом. Основні радіаційні навантаження на сосну в результаті аварії на ЧАЕС припали на період активізації процесів росту рослин. За таких умов радіочутливість рослин збільшується в 1,5 — 3 рази в порівнянні з іншими періодами. Крона у сосни досить щільна і є ефективним фільтром, що сприяло затримці значної кількості радіоактивного пилу в кронах. Сосна не скидає хвою протягом 2-3 років, а отже, природне очищення крон відбувалось повільніше ніж у дерев листяних порід. Цей чинник посилив ушкодження хвойних порід в порівнянні з іншими породами.
Результати радіаційного ураження впливу виявились в прямій залежності від отриманих дозових навантажень. За характером радіаційного ураження вченими було виділено чотири зони:
Зона повної загибелі хвойних порід sз частковим пошкодженням листяних порід (так званий «Рудий ліс»). Рівні поглинутих доз (за розрахунками вчених) за зовнішнім гамма-опроміненням в 1986—1987 роках склали — 8000-10000 рад при максимальній потужності експозиційної дози — 500 мР / год і більше. Площа цієї зони становить близько 4,5 тисячі гектар. У цій зоні надземні органи сосни загинули повністю, а хвоя набула цеглястого кольору. Весь ліс практично «згорів», акумулювавши на собі значні обсяги радіоактивних викидів. Необхідність поховання мертвої деревини обумовлена її сильною забрудненістю радіоактивними речовинами. На території «Рудого лісу» були виконані першочергові заходи з відновлення лісу. На площі 500 гектар цієї території ліси уже відновлені.
Зона сублетальних поразок лісу в якому загинуло від 25 до 40 % дерев, а також загинула велика частина підліску (1 — 2,5 м висоти). У 90-95 % дерев сильно пошкоджені і відмерли молоді пагони і бруньки. Поглинена доза — 1000-8000 рад, потужність експозиційної дози — 200 — 250 мР/год. Площа зони становила 12,5 тисяч гектар, зокрема соснових лісів — 3,8 тисяч гектар.
Зона середнього пошкодження соснового лісу. Для даної зони була пошкоджена основна частина молодих паростків, а хвоя пожовкла тільки на окремих ділянках гілки. Відзначалися також невеликі морфологічні відхилення в рості сосни, але ці рослини зберегли свою життєздатність. Поглинена доза — 400 — 500 рад, потужність експозиційної дози — 50 — 200 мР/год. Площа цієї зони складала 43,3 тисяч гектарів, зокрема соснових лісів — 11,9 тисяч гектарів.
Зона слабкого ураження, де відзначалися окремі аномалії в ростових процесах. Видимих пошкоджень у сосен знайдено не було. Всі дерева зберегли нормальний ріст і колір хвої. Поглинена доза склала 50 — 120 рад, потужність експозиційної дози — 20 мР/год.
