Пре́спа — назва двох прісноводних озер в Південно-Східній Європі, на кордоні Греції, Албанії і Республіки Македонія. Від загальної площі озера 190 км²; належить Республіці Македонія, 84.8 км²; — Греції і 38.8 км²; — Албанії. Ці озера — найвище розташовані тектонічні озера на Балканах, розташовані на висоті 853 м.
Озеро Велика Преспа (алб.: Liqeni i Prespës, грец.: Μεγάλη Πρέσπα, макед.: Преспанско Езеро) поділено між Албанією, Грецією й Македонією. Озеро Мала Преспа (грец.: Μικρή Πρέσπα) поділено лише між Грецією (43.5 км²;) і Албанією (3.9 км²;).
У X столітті болгарський цар Самуїл вибудував фортецю і Св. Ахиллеса на острові Агіос Ахиллиос на озері Мала Преспа, на грецькому боці кордону. Найбільший острів на озері розташовано на Македонському боці Великої Преспи, він називається Голем Град («Велике Місто»). Він значно більше за інший острів Мале Град (в Албанії), на ньому розташовані залишки чоловічого монастиря XIV сторіччя, названого на честь Св. Петра. Сьогодні обидва острова не мають постійного населення.
Оскільки озеро Преспа розташовано вище на 150 м за Охридське озеро, і в 10 км на захід, вода з Преспи прямує через карстові тунелі і виходить у вигляді джерел, живлячі струмки, прямуючі в Охридське озеро.
Протягом багатьох років грецька частина району озер Преспа була малозаселеною, напіввійськової зоною, для проїзду в яку потрібно було спеціальне дозвіл. Під час громадянської війни у Греції тут відбувалися запеклі бої і більша частина населення згодом поїхала звідти, щоб уникнути злидні і політичні чвари. До 1970-х, район мало освоювався, пізніше Греція стала залучати в район туристів. Через достаток рідкісної фауни і флори в 2000, район було оголошено транснаціональним парком.
Найбільше місто на озері — Ресен в Республіці Македонія.
