Порохова вежа (латис. Pulvertornis) — національний пам'ятник архітектури, знаходиться в Ризі, Латвія. Єдина збережена вежа ризької кріпосної стіни. Розташована в Старому місті, на розі вулиць Смілшу та Трокшню, з 1919 року тут знаходиться Військовий музей. Діаметр башти 14,3 м, висота — 25,5 м, товщина стіни близько 3 м.
Вважається що вежа була збудована на початку 13 сторіччя, в документах вперше згадується в 14 сторіччі під назвою Пісочна вежа. Назву пов'язують з розташуванням вежі над Пісочними воротами, через які в місто привозили пісок з дюн Даугави, для будівництва. На рубежі XV–XVI ст. вежу було перебудовано та укріплено. Вежа мала підковоподібну форму, з відкритою частиною, зверненою до міста, потрапити до вежі можна було по сходах — вхід був розташований на висоті 5 м.
Існують 2 версії виникнення нової назви вежі у XVII ст.: за першою, у вежі зберігався порох, за другою, над вежею під час регулярних навчань клубочилися хмари диму від порохових зарядів.
Вежу неодноразово обстрілювали під час польсько-шведської війни у 1621 р. та московсько-шведської війни у 1658 р., на згадку про війни в стінах вежі замуровані 12 гарматних ядер.
Після Північної війни вежа втратили своє військове значення. З XVIII до XIX ст. Порохова вежа лишалась порожньою, відкрита частина була забита дошками. Наприкінці XIX ст. вежу почали відновлювати студенти Ризького політехнічного університету. Перебудовували вежу за проектом архітектора Х.Хілбіга, задня частина вежі була замурована, даху надано нову загострену форму. В вежі було обладнано зали для фехтування та танців, студентську пивну.
З 1916 р. до 1940 р. у вежі розташовувався Музей латиськіх стрільців, за часів СРСР в вежі знаходилось військове-морське училище.