Петропавлівський собор (офіційна назва — Собор в ім'я першоверховних апостолів Петра й Павла) — православний храм Санкт-Петербурга, що знаходиться на території Петропавлівської фортеці. Збудований протягом 1712—1733 років італійським архітектором Доменіко Трезіні за наказом імператора Петра I.
Висота дзвіниці — 123 м (найвища дзвіниця православних церков у світі та найвища дзвіниця на території Росії). До 2012 року це була найвища будівля Санкт-Петербурга.
Собор є усипальницею російського імператорського двору Романових.
У 1703 році на березі Неви російський імператор Петро I заснував фортецю, що поклала початок місту Санкт-Петербург. Відразу після цього була закладена дерев'яна Петропавлівська церква, яка була побудована у 1704 році. Після цього в 1712 році імператор вирішує на місці дерев'яної церкви побудувати великий кам'яний собор. Роботу було доручено італійському архітекторові Доменіко Трезіні. Будівництво було завершене 1733 року вже після смерті Петра.
Протягом 1733—1858 років (до освячення Ісаакіївського собору) був кафедральним собором.
Після революції 1917 року храм був перетворений у музей, а велика частина його цінностей була перенесена в інші музеї. Собор був відкритий для богослужінь у 2000 році, у ньому постійно проходять панахиди за членами королівської родини.
Від самого початку Петропавлівський собор використовувався як некрополь для російських імператорів і членів їх сімей. У 1715 році, ще в недобудованому соборі була похована дружина царевича Олексія Петровича Шарлотта Крістіна Брауншвейг-Вольфенбюттельська, а в 1718 — сам царевич. Імператор Петро I був похований у соборі лише 29 травня 1731 року, за 6 років після своєї смерті. Загалом у соборі поховані усі імператори Російської імперії, окрім Петра II (похований у Москві) та Івана VI (місце смерті та поховання невідоме). Також поруч із собором знаходиться Великокняжна усипальниця, де поховані інші некороновані члени династії Романових.
Петропавлівський собор зображений на купюрі в 50 російських рублів.
