Парк Ґуе́ль (català. Parc Güell, при відкритті називався Park Güell) – великий парк з численними будівлями, який знаходиться у Барселоні. Був спланований архітектором Антоні Ґауді, побудований між 1900 та 1914 р.р., як громадський парк відкритий у 1926 р. Займає площу 17,18 га (0,1718 км2), є одним з найбільших парків Південної Європи.
Див. також Антоні Ґауді.
Парк Ґуель побудовано у характерному для Ґауді стилі, йому притаманні звивисті форми (пр., змієвидна лавка), криві лінії тощо. Парк розташований у центрі міста, але чітко відокремлений від нього і протистоїть йому – він знаходиться на узвишші, над центральною частиною міста, і його спокійна умиротворена атмосфера протиставлена метушні ділових кварталів Барселони.
Для парку Ґуель за приклад Ґауді взяв принцип англійських парків, однак наповнив свій сад архітектурними роботами у стилі ар нуво. У Ґауді колони перетворюються на стовбури дерев, які нахилені під непрямими кутами до поверхонь, стелі побудов зроблені з каміння, що створює враження непевності та хисткості.
Центральне місце у парку займає нерівна площа, краї якої є ста п’ятдесяти метровою змієвидною лавкою, створеною співробітником Ґауді Жузепом-Марією Жюжолем (català. Josep Maria Jujol). Як і багато інших елементів парку, ця лавка вкрита маленькими шматочками різноколірної кераміки.
Під площею знаходиться Зала 100 колон (català. Sala de les cent columnes), у якій знаходиться 85 колон, що підтримують площу.
Емблемою парку є ящірка-дракон (català. el Drac), яка насправді є уособленням елементу вогню в алхімії.
Назва парку походить від прізвища багатого каталонського емпрісаріо з відомої барселонської родини Аузебі Ґуеля (català. Eusebi Güell). Ґуель став справжнім меценатом Ґауді – його фінансова допомога допомогла здійснити багато проектів майстра, включаючи парк Ґуель.
Сам парк є результатом нездійсненого проекту по забудові цієї місцевості 86 будинками для великої буржуазії міста. Насправді з 86 було продано лише 2 ділянки (на одній з них зараз знаходиться Будинок-музей Ґауді (català. Casa Museu Gaudí)). У 1926 р., після смерті Аузебі Ґуеля, мерія міста викупила всі ділянки і на їхньому місці було створено громадський парк, відкритий для публіки. Сам Ґауді від цього моменту повністю присвятив себе проекту свого життя – побудові Храму Святого Сімейства.
Пам’яткою історичного значення парк Ґуель став у 1969 р. У 1984 р. ЮНЕСКО проголосило парк спадком людства.
