Палац Грассалковичів (словац. Grasalkovičov palác, угор. Grassalkovich-kastély) — палац XVIII століття у Братиславі, нині резіденція президента Словаччини. Знаходиться на площі Годжи, біля Літнього Архієпископсього Палацу. Будова є літним палацем пізнього рококо з французським садом.
Будова була закінчена у 1760 році, архітектором Антоном Мейєргофером для хорватського шляхтіча та хорватського арістократа Антона Грассалковича, близького друга Марії Терезії. У ньому знаходиться багато кімнат та вражаючі сходи. Каплиця декорована фресками Йозефа фон Піхлера.
Будова стала центром барочного музичного життя у Пожоні/Пресбургі. Йозеф Гайдн мав тут декілька прем'єр своїх творів. Граф Грассалкович також мав оркестр та його "колегу", прінца Естергазі, який звичайно "позичав" йому свого улюбленого диригента, Гайдна. Грассалкович був васалом Марії Терезії, тому палац був використаний для різних балів та зустрічей королівсього двору Габсбургів . Наприклад, саме Гайдн диригува оркестром, коли донька Марії Терезії одружилась з Альбертом Саксен-Тешенським, тоді правителем Королівства Угорщина (дивиться також Братиславський Град). Казали, що Людовит Штур зізнався у коханні до Аделі Остролуцької першого разу під час балу, органiзований ерцгерцогом Стефеном Францісом Віктором (Буда 14 вересня 1817 – Ментон 19 лютого 1867), сином Палатіна, Йозефа. Останніми власниками палацу перед кінцем Австро-Угорщини були ерцгерцог Фредерік Тешенський та його дружина Ізабела фон Крой.
З 1919 року палац був зайнятий Територіальним Військовим Командуванням.
Під час періоду 1939–1945 років, палац був адаптований Емілем Беллушем та став резіденцією президента Першої Словацької Республіки (тобто Йозефа Тисо). Протягом епохи комунізму, будова була першим (після 1945) місцем засідання Ради Комісарів, яка була квазі-урядом Словаччини в Чехословаччини. У 1950 році будова була перетворена у "Палац піонерів та молоді Клемента Ґотвальда" (Dom pionierov a mládeže Klementa Gottwalda), який був центром діяльності для школярів Братислави, які тоді були так званими піонерами у тодішній час. Школярі завдали великої шкоди палацу, уся необхідна реставрація стала можлива тільки після падіння Комунізму у 1989 році з Оксамитовою революцією.
Реставрація Палацу Грассалковичів протягом ранніх 1990-х була під наглядом Першої леді Словаччини, Емілії Ковачової. Після реставрації палац став резіденцією Президента Словаччини 30 вересня 1996 року. Його сад зараз відкрит для публіки, у якому знаходиться статуя композитора Йоганна Непомука Гуммеля, що народився у Братиславі.