Національний парк Гала́пагос (ісп. Parque National Galápagos) — національний парк на території Галапагоських островів, що управляється інститутом Національних парків (Institución Parque Nacional) Еквадору.
У 1959 року уряд Еквадору виділів 97 % площі суші Галапагоських островів для утворення першого національного парку країни. Решта 3 % розподіляється між населеними районами островів Санта-Крус, Сан-Крістобаль, Флореана та Ісабела. В 1971 Інститут Національних парків призначив першого керівника парку і 8 сліжбовців, що працювали на острові Санта-Крус. В 1974 році було створено план управління парком, а кількість службовців зросла до 43 чоловік. В 1979 ЮНЕСКО оголосив Галапагоські острови об'єктом Світової спадщини, призначивши управління парку відповідальним за збереження і охорону пророди островів. В 1986 році був створений морський резерв Галапагос, а Національний парк увійшов до Світової мережі біосферних заповідників через свою унікальну наукову і освітню вартості, яку потрібно зберегти навіки.
Природа Галапагольких островів залишаеться добре збереженою, у багатьом завдяти суворим правилам Національного парку. Ці правила встановлюються службою національного парку, а їх виконання забезпечується штатом службовців парку.
Крім того, на острів забороняється заходити будь-яким комерційним суднам та суднам вмістимістю більше 90 паражирів. Судна вмістимістю від 30 до 90 пасажирів повинні мати попередній дозвіл.
Ще одним типом відвідувачів є добровольці, що працюють на островах. Проте, для такого відвідування необхідно подавати прохання заздегіль і отримувати дозвіл служби парку.
