Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років — меморіальний комплекс на мальовничих схилах правого берега Дніпра на Печерську — одному з історичних районів Києва.
Музей відкрито 17 жовтня 1974 року на честь 30-річчя відвоювання України, у колишньому Кловському палаці на Печерську. Невдовзі розпочалося будівництво Меморіального комплексу «Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років» на вулиці Січневого повстання, 44, який відкрився 9 травня 1981 року. Основою для будівництва став творчий задум та ескізний проект відомого скульптора Є. Вучетича та архітектора Є. Стамо. Роботи виконав авторський колектив скульпторів і архітекторів Києва та Москви: В. Бородай, В. Єлізаров (керівник), І. Іванов, Г. Кислий, І. Мезенцев, Ф. Согоян, М. Фещенко, В. Швецов та інші. На стадії попередньої розробки проекту в ньому брала участь Галина Кальченко.
Меморіальний комплекс займає площу понад 10 га. До нього входять: музей з монументом «Батьківщина-мати», головна площа з Алеєю міст-героїв і скульптурними композиціями «Форсування Дніпра» й «Передача зброї», галерея героїв фронту і тилу з бронзовими горельєфними композиціями, чаша «Вогонь Слави», виставка бойової техніки і озброєння, окрема споруда, де розгорнуті постійно діючі реліквійні експозиції «Трагедія і доблесть Афгану», «На чужих війнах», відкриті для відвідування екскурсантів літак Лі-2 та гелікоптер Мі-24В.
Головний експозиційний корпус музею — триповерхова споруда з площею перед нею, яка вміщує до 30 тисяч чоловік. Будівля музею є одночасно п'єдесталом для монумента «Батьківщина-мати» з листової нержавіючої сталі, звернутого обличчям до Дніпра.
21 червня 1996 року музею надано статус національного. Відтоді він має офіційну назву: Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років».
