Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» (НАІЗ «Чернігів стародавній») — один з найбільших і визначних архітектурно-художніх комплексів України, колектив якого працює над збереженням, вивченням, дослідженням і популяризацією пам'яток архітектури заповідника та його експонатів.
Історія створення
- 1946 —
Чернігів був віднесений до 3-х історичних міст України після
Києва
і Львова.
Це пов'язане з тим, що в цьому, одному з найдавніших міст України
до нашого часу збереглося до 50 пам'яток архітектури ХІ — XIX
ст. і до 200 меморіальних пам'яток і пам'ятних місць, пов'язаних з
перебуванням видатних осіб.
- 1967 — постановою Ради Міністрів УРСР від 20 лютого 1967
№ 125 було створено «Чернігівський державний
архітектурно-історичний заповідник» на правах філіалу
Державного архітектурно-історичного заповідника «Софіївський
музей».
- 1978 — постановою Ради Міністрів УРСР від 22 червня
1978 р. № 344 Чернігівський державний
архітектурно-історичний заповідник перетворено в самостійну
установу з філіалом у
Новгороді-Сіверському.
- 1998 — указом Президента України від 29 грудня
1998 р. № 1392/98 заповіднику надано статус
національного.
- 2003 — розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24
квітня 2003 р. № 233-р. цілісний майновий комплекс
заповідника передано із спільної власності територіальних громад
Чернігівської області у державну власність з віднесенням його до
сфери управління Державного комітету України з будівництва та
архітектури (нині — Міністерство регіонального розвитку та
будівництва України).
Склад заповідника
Заповідник є одним із головних туристичних об'єктів Чернігівщини
та України. До його складу входять 29 унікальних пам'яток
архітектури та історії, шість з яких домонгольського періоду і
вважаються одними з найдавніших у Східній Європі. Готуються
матеріали для внесення цих пам'яток до Списку всесвітньої спадщини
ЮНЕСКО.
У складі заповідника:
- найдавніший храм Київської Русі — Спаський собор (поч. ХІ
ст.);
- один з найбільших у Європі курганний некрополь (ІХ-Х ст.);
- визначну пам'ятка печеробудівництва —
Антонієві печери (ХІ-ХУІІІ ст.);
- унікальна колекція іконопису (ХУІІ-XIX ст.)
- пам'ятки писемності і книгодрукування (ХУІІ-XIX ст.).
Науковий та фондовий матеріал заповідника нараховує понад 70
тисяч одиниць зберігання, серед яких:
- унікальна колекція професійного, народного та
старообрядницького іконопису XVIII — XIX ст. яка нараховує
більше 800 ікон,
- колекція стародруків, що нараховує більше 100 книг,
- фонд фотонегативів (більше 7000)
- фонд дерев'яного різьблення, архітектурно-будівельних
деталей,
- унікальна колекція таврованої цегли (до 1000 штук),
- тканини, вишивка та предмети церковного культу (більше 500
одиниць збереження)
- колекція художнього металу (до 200 одиниць збереження, в тому
числі неперевершені царські врата Борисоглібського собору),
- найчисельніша колекція археології (більше 50 тис. одиниць
збереження).
Колектив
Колектив заповідника нараховує 50 людей, з них 18 —
науковці.
Діяльність заповідника
Основні напрямки діяльності заповідника:
- охорона і реставрація пам'яток архітектури та історії;
- науково-просвітницька діяльність;
- науково-дослідна діяльність;
- облік та збереження музейних цінностей.
Щороку музеї та виставки заповідника відвідують понад 200 тисяч
туристів, а за весь період його діяльності пам'ятки та експозиції
заповідника відвідало понад 8 млн туристів. Чернігів входить
до туристичного маршруту «Намисто Славутича».
Колективом заповідника
- організовуються наукові читання «Чернігівські
старожитності»
- підготовлено понад 450 наукових праць, видаються матеріали
конференцій, книги.
- здійснено понад 45 наукових та пошукових експедицій,
Виставки
В виставкових залах заповідника проведено понад 20 виставок,
зокрема:
- виставка «Біблійні сюжети в творчості видатних художників
ХУІІІ-XIX ст.» із фондів Київського музею російського мистецтва, в
експозиції були представлені картини, гравюри, літографії, офорти
таких видатних російських митців, як Карл Брюлов, Ілля Рєпін,
Микола Ге, Михайло Нестеров.
- виставка з фондів Національного художнього музею України
«Жіночий образ в українському живописі» — художні полотна
відомих українських художників XIX — поч. ХХ ст.: Тропініна,
Кричевського, Пимоненка, Сошенка, Селезньова, Волокидіна.
- виставка присвячена творчості Тараса Григоровича Шевченка із
фондів Національного музею Т.Шевченка.
- виставка вишитих ікон 91-літнього отця Дмитра Блажейовського,
українця за походженням, який нині мешкає в Італії.
- виставки відомих українських художників — членів Спілки
художників України, зокрема, Євгена Лещенко, Івана Пилипенко,
Михайла Гайового, Миколи Мудрого, Леоніда Павленко і Марини
Орлової.
Двічі відбулися персональні виставки народного художника
України, академіка, героя України Тетяни Яблонської (з фондів
Національного художнього музею України та родинної колекції, яку
надала дочка — Гаяне Атаян) та інші.
Загалом, за 40 років діяльності заповідника в ньому відбулося
більше 120 тимчасових виставок і діє 10 постійних експозицій.
Посилання