Національна галерея у Празі (чеськ. Národní galerie v Praze) — відома в Центральній Європі галерея мистецтв в столиці республіки Чехія місті Празі, один з мистецьких музеїв міста.
Прага давно стала прихистком мистецтв. Тут збережені зразки архітектури доби романики і готики, причому в цікавих і характерних для стилю зразках. Цікавими зразками доби готики представлена і скульптура.
В добу маньєризму Прага була центром пишного двору імператора Рудольфа 2-го, що дало змогу успішно працювати гуртку віртуозних художників, скульпторів, вчених, серед яких були художникиАрчімбольдо, Спрангер, скульптор Адріан де Вріс,вчений Тіхо Браге.
Ще більш значущим центром мистецтв стала Прага в добу бароко, де довершеними зразками представлені і архітектура, і скульптура, і декоративно-ужиткове мистецтво, трохи менше — живопис і графіка. Доба бароко в Празі має значні зразки в архітектурі всіх періодів — ранішнього бароко (палац Вальдштейна, Чернінський палац ), розвинутого бароко (замок Троя), пізнього бароко (всі будівлі архітектора Кіліана Ігнаца Дінценгофера, Алліпранді, Маттеї).А творчий внесок в архітектуру бароко будівничіх Франческо Каратті, Маттеї, Дінценгофера набув світового значення.
Саме в Празі успішно працював геніальний Матіас Бернард Браун, творчості одного його було б досить, щоби визнати Прагу видатним центром барокової скульптури. А в Празі працювала ціла низка відомих скульпторів, серед яких Ф. Брокоф, І.Платцер, Й.Квітайнер, Я.Бендл. Прага залишалась відомим центром скульптури і в 19 столітті.
Прага — відомий центр університетської освіти. А деякі бібліотеки Праги існували на протязі 600 років (уславлена Страговська бібліотека). Бібліочечний комплекс в Клементінумі на початок 21 століття налічує більш ніж 3 000 000 томів. Для невеликої теріторіально Чехії це видатна збірка.
Коли в 20 столітті започаткували Національну галерею, в Празі було що відібрати в соборах і палацах чи врятувати для неї, попри грабежі, вивози і продажі попередніх епох.
Патріотично налаштована громада чеської і німецької аристократії разом з представниками середнього класу зафундували Спілку патріотичних прихильників мистецтва у 1796 році. Метою було просвітництво, в тому числі і в галузі мистецтва. Спілка почала збирати свою художню колекцію.
У 1902 році до збірки Спілки додали Галерею сучасного мистецтва королевства Богемія(приватна колекція імператора Австро-Угорщини Франца Йосипа 1-го). З 1918 року, після відновлення державності Чехії, збірка мистецьких творів Спілки набула статусу головного зібрання молодої держави.
За законом від 1949 року була заснована сучасна Національна галерея. До збірки приєднали кабінет гравюр Національного музею та Бібліотеки університету.
В залах галереї репрезентовані твори невідомих готичних майстрів і уславлених художників Тіціана, Тінторетто, Веронезе, Альбрехта Дюрера, Пітера Брейгеля Старшого, Яна Госсарта (Мабюз), Симона Вуе, Ель Греко, Хосе де Рібера, Іллі Репіна, Рубенса,Антуана Барі, Гогена, Пікассо .
Заслуговують уваги твори митців Японії, Китаю, Індії, країн мусульманського регіону.
Національна галерея має декілька будівель в різних районах Праги_ від доби готики і бароко до ар нуво і функціоналізму.
