Музей Франса Галса (нід. Frans Hals Museum) — відділ музею з картинами нідерландських майстрів 16 - 17 століть в місті Гарлем. Назва «Музей Франса Галса» досить неточна, бо музейний заклад не є меморіальним музеєм відомого нідерландського художника Франса Галса, а є музеєм його попередників, його сучасників, має також колекцію релігійного живопису. Музей має другу назву - Музей золотого століття голландського живопису, але відповіднішою була б назва «Музей (імені) Франса Галса», що ліпше позначає його сутність.
Заклад починався як добродійний прихисток для убогих (нід. Oudemannenhuis), заснований у 1609 році. Право мешкати в ньому мали лише громадяни міста Гарлем. Кожний з них мав бути не молодшим від 60 років, самотнім і переселявся у прихисток з власним майном, серед якого мало були -
Удень мешканці прихистку йшли до місто та просили милостиню. Про це нагадує й скульптурка старого з посудиною для милостині в теперішньому музеї, і картина Корнеліса Енгелса.
Споруда прихистка - низка маленьких будиночків-помешкань, побудованих тісно впритул одне до одного навколо внутрішнього дворика позаду від міської ратуші. Кожний маленький будиночок мав двох мешканців-старців. На ніч браму прихистку зачіняли. Прихистком правили п'ять регентів. Їх груповий портрет створив Франс Галс і він теж зберігається в музеї.
У 1810 році приміщення використовували як прихисток для сиріт. У 1913 році будівлі передані під музей.
За рік відліку створення колекцій беруть 1581-й, бо саме після початку реформації в Нідерландах розпочата конфіскація картин релігійного характеру з колишніх католицьких храмів міста. Храми переходили до протестантських громад, що не визнавали релігійних зображень, вважаючи їх ідолослужінням. Частка картин з ліквідованих католицьких монастирів і церков стала майном муніціпалітету. Так, до 1625 року в ратуші вже були картини Корнеліса ван Гарлема, Яна ван Скореля.
У 1862 році в місті Гарлем відчинив свої двері так званий Міський музей. Для нього передали історичну будівлю ратуші. Первісна колекція живопису музею нараховувала сто двадцять три (123) картини. Колекція невпинно зростала за рахунок заповітів. У збірці були як твори самого Франса Галса, його попередників і сучасників, так і твори митців з інших країн, нехай і небагато (Міхель Свертс, Клод Моне, Макс Либерман, Вістлер та інші).
У 1875 році збільшенням музейних збірок почала опікуватись новостворена «Асоціація по збільшенню творів мистецтва та старожитностей». Колекція зросла настільки, що постало питання про окреме приміщення для неї.
У 1913 році колекцію розмістили в приміщеннях колишнього прихистку для убогих. Музейна колекція постійно зростає за рахунок нових заповітів, дарунків і нових придбань закупівельної комісії, бо заклад має постійну підтримку друзів музею Франса Галса та інших громадських об'єднань.
Умовність «золотого століття» добре відчутна навіть зараз, коли примішення вичищені, прибрані, насаджені деревця. Відверто безжально було колись, бо «золота» епоха знала непримиренні ідейні суперечки, викривання недоліків католицької церкви, нищення релігійних образів, трагічні наслідки дикого капіталізму в Голландії 17 століття, самогубства зайвих людей, початок еміграції з країни в голландські колонії Азії та Північної Америки. Серед самогубців того часу - художник Еммануель де Вітте. Серед голландських емігрантів була і дочка Рембрандта - Корнелія.
Про непримиренність позицій католиків і протестантів того часу свідчить і незвичний для нас твір музею Франса Галса - картина художника Корнеліса ван Гарлема «Католицькі чернець і черниця». Для нас на перший план вийшла сміливість еротичної сцени 1590 року створення, для сучасників - це перш за все осуд розкошів і гріховності католицької церкви, що забула про важливіші заповіти первісного християнства. Усі важливіші заповіти і настанови первісного християнства і намагалися повернути в реальне життя протестанти Голландії як в країні, так і в її колоніях.
Музейна колекція розділена на дві великі частини
Для прихильників мистецтва Нідерландів 16 -18 століть найбільшу зацікавленість викликають саме мистецькі колекції музею (імені) Франса Галса - архітектура, меблі, живопис багатьох нідерландських художників, серед яких -
Музей Франса Галса має в музейних збірках не тільки живопис уславлених чи другорядних митців. Має збірка і незвичні раритети. Серед них - лялькові будиночки майстрині 17 століття Корнелії ван дер Гон. Корнелія - донька голландського архітектора Адріана Дортсмана (бл. 1636–1682), відомого тим, що створив незвичну за формою лютеранську кірху в місті Амстердам. Корнелія не мала можливості отримати художню освіту - при наявності художніх здібностей дизайнера. З багатою спадкоємицею Адріана Дортсмана узяв шлюб художник Давид ван дер Плас, що не заважав дружині в творчості. Маючи дозвілля, вона зосередилась на створенні лялькових будиночків, де найцікавішими були її розробки мініатюрних інтер'єрів. Корнелія старанно відтворювала в мініатюрах паркети в кімнатках, спальні з балдахінами, каміни і дзеркала в золочених рамах, мініатюрні меблі і навіть мініатюрні музичні інструменти. До створення мініатюрних картин залучився пейзажист Ян Вейнантс. Дружині допомагав чоловік-художник, що зробило іграшкові будиночни - справжніми творами мистецтва. По смерти Корнелії ван дер Гон у 1701 році іграшкові будиночни 17 століття були продані на аукціоні. Збережену частку творів майстрини експонує і музей Франса Галса.
