Національний музей антропології (Museo National Anthropologia) - офіційна назва великого музею національної культури та мистецтв в місті Мехіко. Висвітлює період культури та мистецтва місцевих народів з доісторичного періоду до 16 ст. Розташований неподалік Національний історичний музей висвітлює період історії Мексики від іспанської колонізації у 16 ст. до сьогодення.
Спорудження сучасної будівлі почалося у 1963 р. в парку Чапультепек, яке урочисто відкрили 17 вересня 1964 р. ( проект - архітектори Педро Рамірес Васкес, Хорхе Кампусано, Рафаель Міхарес ). Споруда має як криті зали, так і експозиції просто неба, фонтани, внутрішній дворик, навіть невеликий штучний водоспад. Мексика розташована в посушливій зоні, де історично велику ціну мала чиста вода, що символічно відбито і в концепції музейного комплекса.
Криті приміщення музею нараховують Двадцять три (23) зали. Але виставковими приміщеннями сулугують також внутришній двір та майданчики навколо музейної будівлі.
Уславлений музейний заклад має декілька власних неофіційних символів, серед яких -
Збором історичних артефактів у Мексиці займалися ще у 18 ст.Частка ( здебільшого - поодинокі ювелірні вироби індіанців, три рукописи майя ) були вивезені у Західну Європу. Так виникло декілька приватних магнацьких збірок і в самій Мексиці. В середині 18 строліття за наказом уряду була конфіскована збірка авантюриста і колекціонера Лоренцо Буторіні ( 1702-1753 ), яку передали Королівському католицькому університету Мексики. Мимоволі вона стала базою майбутнього музею антропології, бо мала історичні артефакти, копії індіанських написів, мапи та рукописи. Передадуть музею пізніше і Камінь Сонця - календарний диск, знайдений у Мехіко ще у грудні 1790 року. Вже на початку 19 ст. президент Мексиканської республики Гвадалупе Виктория видав наказ про створення Національного музею Мексики у 1825 р. ( прообразу майбутнього музею антропології ). Збірка збагачувалась і у 1906 р. було прийняте рішення розмежувати експонати за двома історичними періодами. У вересні 1910 р. музей відкрили вдруге під назвою - Национальний музей археології, історії и етнографії.
Лише з 13 грудня 1940 р., коли музей перевели у Чапультепекський палац, він отримав сучасну назву - Національний музей антропології, яку і зберігає. З вересня 1964 р. має сучасне власне приміщення.
Сучасна експозиція музею складається з двох великих частин - перший поверх відвели під матеріали археології, другий поверх займає відділ етнографії. Прилеглу теріторію музею збагатили архітектурними макетами, облямованими рослинами.