Монастир Констамоніту (грец. Μονή Κωνσταμονίτου) — грецький чоловічий православний монастир на Святій горі Афон, займає в святогірській ієрархії двадцяте місце. Розташований на південно-східному узбережжі півострова Айон-Орос. Від Констамоніту до Зографу одна година ходу, до Карієса — три години.
Заснування афонського монастиря Констамоніту приписують Костянтину Великому, або його синові. Проте достовірнішим вважається переказ, що титар його був вельможею імператорського двору Комнінів, а відтак обитель заснована не раніше 13 або 14 століття. Назва монастиря походить від оточуючого його каштанового гаю.
Окрім католікону діють вісім параклісів: Божої Матері, святих Архангелів, святих Костянтина і Олени, святих Косьми і Даміана, святого Мелетія Антиохійського, преподобного Антонія Великого, перподобних отців Афонських та Всіх Святих.
Соборний храм присвячений святому першомученику і архідиякону Степану. Крім частинки багряниці Христової тут зберігаютсья мощі: святого Архідиякона Стефана, глава священномученика Власія: частина плеча святого царя Костянтина; святого Трифона рука та інші частини святих мощей.
У соборній храмі зберігаються дві чудотворні ікони: Божої Матері Предвозвестительки і першомученика Стефана. Відома також стародавня ікона Богоматері Одигітрії. Вона перебувала у Влахернському храмі в Константинополі, подарована обителі сербською княгинею Анною, якій вона була подарована імператором Мануїлом та сином його Іоанном Палеологом. Ікона ця стоїть при північно-східній колоні, яка підтримує купол храму.
