Люблянський град (словен. Ljubljanski grad), також Люблянський замок — середньовічна фортеця на пагорбі, що височіє над містом Любляною.
Виник у XII столітті. Стіни перебудовані в XV столітті, сторожова вежа з'явилася у 1848 році. Як оборонне укріплення використовувався до XVIII століття. У XIX — початку XX століття служив в якості в'язниці. Один із символів міста.
Найдавніші сліди перебування людини на місці замку датуються XII століттям до н. е. Замок відомий з початку XII століття (в латинських джерелах як Castrum Leibach), тоді ж опинився у володінні каринтійських герцогів Спанхеймiв. З припиненням династії у 1269 році фортеця відійшла королю Богемії, а в 1335 році разом з рештою Крайни перейшла під владу Габсбургів.
На початку XX століття замок втратив своє призначення і почав руйнуватися. У 1905 році він був викуплений мерією Лайбаха з метою розмістити в ньому міський музей. Проте план не був реалізований, і влада вирішила поселити тут бідняків, які проживали там до середини 1960-х років. В кінці 1960-х розпочата реконструкція, яка тривала понад 30 років. Нині у замку розміщується постійна експозиція, присвячена історії Любляни.
