Луґа́но (Lugano italiano. Lago di Lugano або Ceresio) — озеро біля підніжжя Альп, в Італії та Швейцарії; 49 км2, глибина до 288 м; дуже почленоване; судноплавне. Висота дзеркала 271 м над рівнем моря, разом з озером Орта найвище з італійських озер; одна частина належить швейцарському кантону Тічино, інша — італійській провінції Комо.
Довжина від Порлецці до Понте-Трезо 33 км., ширина ½-3 км. Розпадається на декілька рукавів і заток. Головні річки: Куччіо з долини Каварнья впадає в затоку Порлецца, Кассарате — в бухту Лугано, і Аньо, або Ведеггія, що приносить води Монте-Ченере. З Луґано витікає в озеро Маджоре Треза, 14 км. Прозора темно-зелена вода багата рибою: фореллю, вуграми, линями. Періодичні вітри: бриза (північний) і брева (південий). Порлеццина (східний) приносить іноді сильні бурі. Живописна лінія берега, красиві контури порфірних, доломітових і слюдяно-сланцевих гір, перерізаних вузькими долинами і маленькими рівнинами, на зелені яких розкидано 30 містечок, численні замки, вілли, монастирі, каплиці, церкви; гори Чима дель Арабіоне (1807 м), Дугенерозо, Бре, Сальваторе — все це робить озеро Лугано, не зважаючи на менші розміри, суперником Маджоре і Комо. Західно-Готардська залізниця проходить через нього по двох мостах і величезній греблі. Повітря вільне від пилу. Тумани майже невідомі. Лугано вважається чудовою перехідною станцією для тих, що потребують відпочинку і підкріплення сил, при незначних поразках дихальних шляхів, для ревматиків, золотушних і органів дихання, що перенесли запалення. Озерні купання, теплі ванни, чудовий виноград, 2 слабких залізистих джерела. Сезон від серпня до квітня.