Колізей

Колізе́й (Latina. Colosseum) — найбільший амфітеатр Стародавнього Риму, символ могутності імператорського Риму. Знаходиться в Римі, в улоговині між Еквіллінським, Палатінським і Целієвським горбами, на тому місці, де колись був ставок, що належав до «Золотого Будинку» Нерона. Вміщав біля 50 000 глядачів. Будівництво цієї споруди розпочато імператором Веспасіаном після його перемог в Юдеї і закінчено у 80 р. н.е. імператором Титом, який ознаменував відкриття влаштуванням у ньому ігор, які тривали сто днів і коштували життя багатьом сотням гладіаторів і 5 тисячам диких звірів.

Спочатку Колізей називався, по родовому імені згаданих імператорів, Амфітеатром Флавієвим (лат. Amphitheatrum Flavium), нинішня назва (лат. Colosseum, Colosaeus, італ. Coliseo) закріпилася за ним згодом, починаючи з VIII століття, і походить або від колосальності його розміру, або від того, що поблизу від нього стояла гігантська статуя, споруджена Нероном на честь самого себе.

Довгий час Колізей був для жителів Риму і приїжджих головним місцем розважальних видовищ, таких, як бої гладіаторів, цькування диких звірів, морські битви (наумахії). Попри усталену думку, що в Колізеї страчували християн, останні дослідження указують на те, що це був міф, створений католицькою церквою в подальші роки. При імператорові Макріне він сильно постраждав від пожежі, але реставрувався по указу Александра Севера. У 248 році імператор Філіпп ще святкував в нім тисячоліття існування Риму. Гонорій в 405 році заборонив гладіаторські бої як незгодні з духом християнства, яке було запроваджено після Костянтина Великого пануючою релігією римської імперії; проте, звірині цькування продовжували відбуватися в Колізеї до смерті Феодоріка Великого. Після цього для амфітеатру Флавієвого наступили сумні часи.

Нашестя варварів привело Амфітеатр Флавієвий в запустіння і поклало початок його руйнуванню. З XI століття і до 1132 року він служив фортецею для знатних римських родів, що оспорювали один у одного вплив і владу над співгромадянами, особливо для прізвищ Франджіпані і Аннібальді. Останні, проте, були змушені поступитися Колізеєм імператорові Генріху VII, який подарував його римському сенату і народу. Ще в 1332 році місцева аристократія влаштовувала тут бої биків, проте з цієї пори почалося систематичне руйнування Колізею. На нього почали дивитися як на джерело добування будівельного матеріалу, і не тільки каміння, яке відвалювалося, але і навмисне виламані з нього, почали йти на нові споруди. Так, в XV і XVI сторіччях тато Павло II брав з нього матеріал для споруди так званого венеціанського палацу, кардинал Ріаріо - палацу канцелярії (Cancelleria), Павло III - паллацо-фарнезе. Проте значна частина амфітеатру уціліла, хоча будівля в цілому залишилася спотвореною. Сикст V мав намір скористатися нею для обладнання суконної фабрики, а Климент IX насправді перетворив Колізей на завод для добування селітри.

Краще відношення пап до величного пам'ятника стародавньої архітектури почалося не раніше середини XVIII сторіччя, і першим, хто прийняв його під свій захист був Бенедикт XIV (1740-58). Він присвятив його Пристрастям Христовим як місце, обагрене кров'ю багатьох християнських мучеників, і наказав поставити посеред його арени величезний хрест, а навколо нього поставити ряд вівтарів в пам'ять катувань, ходу на голгофу і хресної смерті Рятівника. Цей хрест і вівтарі були видалені з Колізею лише в 1874 році. Папи, що слідували за Бенедиктом XIV, особливо Пій VII і Лев XII, продовжували піклуватися про збереження уцілілих частин будівлі і підкріпили контрфорсами місця стін, які могли обвалитися, а Пій IX реставрував в ньому деякі з внутрішніх сходів.

Ще з більшою увагою охороняється Колізей нинішнім італійським урядом, по розпорядженню якого під керівництвом вчених археологів багато уламків споруди, які валялися, де виявилося це можливим, вставлено на колишні місця, а на арені проведені цікаві розкопки, що привели до відкриття підвальних приміщень, які служили колись для того, щоб висувати на арену групи людей і тварин, дерева і інші декорації, або наповнювати її водою і піднімати вгору кораблі, коли представлялися наумахиі. Не дивлячись на всі проблеми, випробувані Колізеєм протягом століть, його розвалини, позбавлені минулої зовнішньої і внутрішньої обробки, до цієї пори справляють сильне враження своєю суворою величністю і дають достатньо ясне поняття про те, якими були його розташування і архітектура.

Конструкція Колізею

Подібно до інших римських амфітеатрів, Амфітеатр Флавієвий в плані являє собою еліпс, середина якого зайнята ареною (також еліптичної форми) і концентричними кільцями глядацьких місць, які її оточують. Від всіх споруд такого роду Колізей відрізняється своєю величиною. Це найграндіозніший античний амфітеатр: довжина його зовнішнього еліпса дорівнює 524 м, велика вісь - 187,77 м, мала вісь - 155,64 м, довжина арени - 85,75 м, її ширина 53,62 м; висота його стенів - від 48 до 50 метрів. При таких розмірах він міг вміщати в себе до 87000 глядачів.

Амфітеатр Флавієвий побудований з великих шматків травертінського каменя, які колись були сполучені між собою залізними зв'язками; для внутрішніх частин використані також місцевий туф і цегла. Дірки, видимі нині в різних місцях стін, - гнізда згаданих зв'язків, зниклих в середні віки, - епоху, в яку залізо дуже цінувалося і всюди розшукувалося. Із зовнішнього боку будівлю представляли три яруси арок. Між арками розташовані півколони, в нижньому ярусі - тосканського, в середньому - іонічного і у верхньому - стилю Корінфа. Зображення Колізею на стародавніх монетах, що збереглися, свідчать про те, що в прольотах арок середнього і верхнього ярусів стояло по статуї. Над верхнім аркадним ярусом підноситься четвертий вищий поверх, який є суцільною стіною, розчленованою пілястрами Корінфа на компартіменти і яка мала по чотирикутному вікну в середині кожного компартімента. На краях великої і малої осей еліпса знаходилися чотири головні входи у вигляді трьохарочних воріт. Двоє з цих воріт (на краях малої осі, з боку Еквіллінського і Целієвського горбів) були призначені для імператора; останні служили для урочистих маршів перед початком видовищ, для впускання звірів і для ввезення необхідних машин.

Глядачі входили в амфітеатр з-під арок нижнього поверху, помічених цифрами від I до LXXVI, і піднімалися до своїх місць по сходах, яких було також 76. Ці місця були розташовані навколо всієї арени у вигляді рядів кам'яних лав, що піднімаються одна над іншою (лат. gradus). Нижній ряд, або подіум (лат. podium), був призначений виключно для імператора, його сімейства, сенаторів і весталок, причому імператор мав особливу, піднесену нішу для сидіння (лат. pulvinar). Подіум відділявся від арени парапетом, достатньо високим для того, щоб захистити глядачів від нападу випущених на арену тварин. Далі слідували місця для публіки, складаючі три яруси (лат. maeniana), відповідно яруси фасаду будівлі. У першому ярусі, що містив в собі 20 рядів лав (тепер абсолютно зруйнованих), сиділи міські власті і особи, що належать до стану вершників; другий ярус, що складався з 16 рядів лав, призначався для людей, що мають права римського громадянства. Стіна, що відокремлювала другий ярус від третього, була досить високою, лави ж третього ярусу були розташовані на крутішій похилій поверхні; цей задум мав на меті дати відвідувачам третього ярусу можливість краще бачити арену і все, що відбувається на ній. Глядачі третього ярусу належали до нижчих станів. Над цим ярусом знаходився портик, що опоясував все коло будівлі і що примикав одною своєю стороною до його зовнішньої стіни. На його даху, під час видовищ, поміщалися матроси імператорського флоту, які вишиковувалися для натягування над амфітеатром величезного тенту (лат. velarium) для захисту глядачів від пекучих променів сонця або від негоди. Тент цей прикріплявся за допомогою канатів до щогл, розставлених по верхньому краю стіни. У багатьох місцях зовнішнього карниза ще до цієї пори видно отвори, через які проходили такі щогли, що упиралися своїм нижнім кінцем в висунуті зі стіни камені, як би кронштейни, що донині уціліли там, де ще зберігся четвертий поверх. Місця для глядачів підпиралися знизу могутньою склепінчастою конструкцією, що містила в собі прохідні коридори (лат. itinera), камери різного призначення і сходів, що вели у верхні яруси.

Під ареною, у фундаменті внутрішньої стіни, знаходилися клітки для звірів, а ближче до середини арени виявлено, як вже було сказано вище, безліч стін, стовпів і зведень, що підтримували арену або що служили для миттєвої появи з-під неї людей, тварин, машин і декорацій. Хоча новітні розкопки розповсюдилися більш ніж на половину всього простору арени, призначення багатьох з цих стін і стовпів поки що достовірно невідоме.

Колізей втратив дві третини своєї первинної маси; проте, він і понині безсумнівно величезний: один архітектор в XVIII сторіччі взявся приблизно обчислити кількість будівельного матеріалу, використаного на будівництво Колізею, і визначив його вартість, по цінах того часу, в 1 мільйон скудо (близько 8 млн. франків). Тому Колізей спрадавна вважався за символ величі Риму. «Поки Колізей стоїть» - говорили пілігрими в VIII сторіччі - «стоятиме і Рим, зникни Колізей - зникнуть Рим і разом з ним весь світ».

Перелічено в наступних категоріях:
Залиште коментар
Поради та підказки
Turismoroma.it
26 серпень 2019
Free entry to the first 2 visited museums and archaeological sites. Free admission includes exhibition in the museum. Reduced ticket to all other museums and/or archaeologic sites visited thereafter.
9.7/10
KovuTheHusky, Nikolay Afrin і 332 956 більше людей тут уже
Hotel Best Roma

починаючи з $463

Hotel Infinito

починаючи з $75

Daniela Hotel

починаючи з $66

Espana Hotel

починаючи з $88

Shiva B&B

починаючи з $64

B&B Manzoni Holidays

починаючи з $94

Рекомендовані пам'ятки довколишніх

Бачити все Бачити все
Додати до списку бажань
Я тут був
Відвідали
Арка Костянтина

Тріумфальна арка Костянтина — арка з трьома проходами, розташована в

Додати до списку бажань
Я тут був
Відвідали
Золотий будинок імператора Нерона

Золоти́й буди́нок імпера́тора Неро́на (лат. Domus Aurea;

Додати до списку бажань
Я тут був
Відвідали
Санта Франческа Романа

Санта Франческа Романа (італ. Santa Francesca Romana) — середньо

Додати до списку бажань
Я тут був
Відвідали
Арка Тіта

Тріумфальна арка Тіта — однопрогонова арка,

Додати до списку бажань
Я тут був
Відвідали
Мойсей (Мікеланджело)

«Мойсе́й» — мармурова скульптура біблійного пророка Мойсея, ст

Додати до списку бажань
Я тут був
Відвідали
Сан П'єтро ін Вінколі

Сан П'єтро ін Вінколі (італ. San Pietro in Vincoli, що означає

Додати до списку бажань
Я тут був
Відвідали
Санті Джованні е Паоло (Рим)

Базиліка Санті Джованні е Паоло (італ. Santi Giovanni e Paolo, також

Додати до списку бажань
Я тут був
Відвідали
Базиліка святого Климента

Базиліка святого Климента (італ. San Clemente) — церква у

Подібні туристичні визначні пам'ятки

Бачити все Бачити все
Додати до списку бажань
Я тут був
Відвідали
Amphitheatre of Pompeii

The Amphitheatre of Pompeii is the oldest surviving Roman

Додати до списку бажань
Я тут був
Відвідали
Flavian Amphitheater (Pozzuoli)

The Flavian Amphitheater (Anfiteatro flaviano puteolano), located in

Додати до списку бажань
Я тут був
Відвідали
Roman Theatre at Apamea

The Roman Theatre at Apamea (Arabic: المسرح الروماني بأفاميا‎

Додати до списку бажань
Я тут був
Відвідали
Одеон Ірода Аттичного

Одеон Ірода Аттичного (грец. Ωδείο Ηρώδου του Αττικού) був спо

Додати до списку бажань
Я тут був
Відвідали
Red Rocks Amphitheatre

Red Rocks Amphitheatre (Амфітеатр Червоні Скелі) — п

Подивіться всі подібні місця