Іґуасу (português. Rio Iguaçu, español. Río Iguazú) — річка у Південній Америці протяжністю в 1320 км. Її назва походить з мови гуарані і означає «велика вода».
Іґуасу утворюється в результаті злиття річок Іраї і Атуба на східному схилі гілського ланцюга Серра-ду-Мар поблизу міста Куритиба. У нижній течії до самого впадання в річку Парана є природною межею між Аргентиною і Бразилією.
Іґуасу відома завдяки унікальному водоспаду Іґуасу, що знаходиться в кількох кілометрах від місця впадання в Парану. Більша частина водопаду розташована на аргентинській стороні, де знаходиться також вхід у видовищну, так звану «глотку диявола». Кращий вид відкривається з бразильського боку. Загальна ширина водопаду складає 2,7 км., щомиті на 75 метрів вниз спадає 1700 м2 води, після довгих опадів стік збільшується до 7000 м2. Водопад був відкритий в 1542 році і в 1984—1986 роках два національних парки, бразильський і аргентинський, були визнані об'єктами Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Завдяки туризму водоспад є важливим джерелом доходів в окрузі.
