Садиба Горенки

Садиба Го́ренки — відома садиба доби класицизму в Московській області з драматичною долею.

Пустош Горенки

Горенки вперше згадані в писцовій книзі від 1576-1578 рр. Володар Молчан саме тоді продав землі боярину Микиті Романову, той був дідом першого царя Московії — Михайла Федоровича. Земля декілька разів змінила володарів, водночас на Золотиловій пустоші виникає сільце Горенки. 1678 року Горенки значаться за князем Данилом Черкаським, пізніше перейшли до Хілкова. Князь Юрій Хілков, кімнатний стольник царя Петра І, 1693 року зводить тут дерев'яний двір і віддає його в посаг доньці Прасков'ї.

За часів Долгорукових

Прасков'ю Хілкову 1707 р. видають заміж за князя Олексія Долгорукова. Новий володар збільшив маєток і почав будувати перший великий будинок, практично палац. Син подружжя, Іван Олексійович Долгоруков, зробив вдалу придворну кар'єру і опинився в близькому оточенні малого імператора Петра ІІ. Долгорукови зробили усе можливе, аби закріпити успіх, сприяли руйнації кар'єри Олександра Меншикова, а малого імператора Петра ІІ намагались одружити з Катериною, представницею родини Долгорукових. План не спрацював через несподівану смерть Петра ІІ, котрий помер від віспи. Була стрімко поруйнована і кар'єра Долгорукових : їх видаляють від царського двору і відправляють в заслання. Майно родини конфіскують в державну скарбницю, серед якого і землі та село Горенки.

За часів Олексія Розумовського

Серед щедрот, отриманих фаворитом імператриці Єлизавети — Олексієм Розумовським, було і село Горенки. Він став володарем 1747 року і згодом розпочав будувати кам'яний садибний будинок та садибну церкву в ім'я Спаса. По смерті Олексія майно і садиба перейшли до брата Кирили Розумовського. Горенки він передав синові - Олексію Кириловичу Розумовському.

Унікальне розпланування

Садиба мала 730 га землі. Неподалік проходив сумно відомий Володимирський тракт, яким гнали до Сибіру. На Володимирський тракт з півночі садиба відкривалась півколом величного почесного двору ( курдонер ), оточеного цегляним парканом, валами та ровом. На тракт виходили кордегардії та візовні, облямовуючи парадний в'їзд. Велике півколо перетворили на паркову ділянку зі штучним ставком та сосновим гаєм. Останній слугував звіринцем. За палацом на південь до великого ставка розпланували регулярну частину, рясно прикрашену садово-парковими скульптурами і квітниками. Ця частина парку на південній ділянці поступово переходила в пейзажний парк, перетворений на розкішний ботанічний сад.

Розпланування садиби не мало аналогів в країні і за власними принципами поєднувало розмах бароко з досягненнями класицизму, вдалим прикладом якого був ще Великий Гатчинський палац і парк при ньому під Петербургом. Адже палац доповнювали споруда для гербарія та колекції мінералів, Грот (зник), паркові альтанки, лабіринт (зник), кордегардії,садибна Успенська церква, оранжереї, садово-паркова скульптура (вивезена в садибу Архангельське).

Унікальний ботанічний сад

Володар, Розумовський Олексій Кирилович, був пристрасним ботаніком. Ботанічний сад садиби, один з перших за розмірами та кількістю рослин в ньому, був предметом постійних піклувань володаря. Була налагоджена ціла мережа постачань нових рослин та насіння. Унікальний характер ботанічного саду підтримували десятиліттями, адже сюди звозили рослини та насіння з Сибіру, з Алтая, з Кавказа і навіть Аляски, ще не проданої на той час Російською імперією. Частку рослин та насіння в садибу привіз І.Ф. Крузенштерн із свого навколоземного плавання. Обслуговували ботанічний сад садівники та відомі ботаніки Ф.Х. Стевен, Ф. Б. Фішер. Ботанічний сад доповнювали величні оранжереї та спеціальна бібліотека, окреме приміщення для гербарія та мінералогічної колекції. Ботанічний сад садиби став базою для досліджень з систематики рослин і фактично обігнав науковий розвиток ботаніки на той час, бо був прообразом майбутніх ботанічних інститутів.

Сад обігнав науковий розвиток ботаніки на той час, але мав драматичну долю. Його розглядали як вельможну примху, позаяк ще не сформувалась уява про наукову вартість об'єкту, котрий мав зразки, невідомі навіть в Західній Європі. По смерті володаря сад занепадає і його поспіхом розпродають по частинам.

Садибну бібліотеку, залишки гербарія та якусь кількість унікальних рослин перевезли до Петербурзького ботанічного саду. Частку отримав ботанічний сад Московського університету. Залишки продавали приватним особам роздріб.

Занепад в 19 ст.

Ансамбль на очах деградував і збіднювався, бо піклування про дві ділянки парку практично припинили. На деградацію ансамблю могутньо впливали часті зміни володарів та загальна криза дворянської культури в Російській імперії, котра розпочалася в середині 19 ст.і набула нечуваного розміру в 20-му за часів комуністичного СРСР. Величний палац, котрий перейшов до володарів купецького стану, був просто понівечений и перетворений на текстильну фабрику. В колишніх парадних залах із плафонами и вишуканим декором, з коштовними паркетами — обладнали ткацькі верстати і склади.

Відновлення палацу Третьяковими

Пройшли десятиліття, допоки молода генерація освічених і культурних купців з родини Третьякових, нарешті отямилась і визнала занедбане приміщення палацу — пам'яткою історії та архітектури. Вони таки вивели фабрику із палацу і спромоглися використати великі кошти для відновлення хоча би сплюндрованого палацу. В садибу запросили архітектора Сергія Чернишова, котрий провів ремонти і відновив палац лише в стилістиці класицизму, створивши перебудови. 1916 року до головного будинка-палаца прибудували напівротонди нових галерей та два бічних павільйони, криті куполами. Південний фасад прикрасили довгою лоджиєю, що зберігла холоднуватий, поміркованій характер вельможної резиденції, переобладнали паркові сходи. Про паркові павільйни не йшлося, вони руйнувались і деградували, як і пейзажний парк.

Санаторій за часів СРСР

Після 1917 року в палаці розташували звичний, радянський Будинок відпочинку. Палацові зали заповнили низками лікарських ліжок. Паркові стежки колишнього парку заросли бур'янами, натомість проклали нові, практично знищивши первісне розпланування. Парк настільки здичавів, що практично втратив усі паркові павільйони. Серед диких рослин стояли обшарпані наскрізні галереї, флігелі з обдертим тинькуванням, були остаточно знищені паркові павільйони та альтанки. Дивом збережені лише павільйон з куполом та залишки Грота біля одного з паркових ставків. Занепад підтримували і атаки дачників з близько розташованих поселень, що перетворювали парк на черговий смітник з кинутими паперами, брудними пакетами і порожніми пляшками.

Ніяких дачників в Горенках і близько не було - садиба знаходиться в межах Балашихи, найбільшого міста Московської області. Лихі 90-е минули, і сьогодні парк підтримується в дуже хорошому стані. Будівля палацу було повністю відремонтовано, за винятком правого портика, якiй по всій видимості не піддається реставрації. Штучний грот перебуває в незмінному стані, хіба що трохи подновілі вхід.

Джерела і посилання

  • Куделин П. Г. Вокруг Москвы. Краткий справочник. — М.: Московский рабочий, 1963. — 240 с. — С. 94-96.
  • Вергунов А.П. Горохов В.А. «Русские сады и парки», М. «Наука», 1988, с. 200-203
  • Осокин В. Н. Жемчужины Подмосковья. — М., «Реклама», 1972. — 160 с.
  • http://vitale2.livejournal.com/1282.html#comments

Див. також

  • Кріпацтво
  • Класицизм
  • Садиба
  • Ботанічний сад
  • Пам'ятка архітектури
  • Садово-паркова скульптура
Перелічено в наступних категоріях:
Залиште коментар
Поради та підказки
Для Садиба Горенки ще немає ні підказок, ні підказок. Можливо, ви будете першим, хто опублікував корисну інформацію для попутників? :)
7.0/10
497 людей були тут
Карта
Shosse Entuziastov, 6, Балашиха, Московская обл., Росія, 143912 Отримати направлення
Вск 2:00 PM–7:00 PM
Пнд 9:00 AM–1:00 PM
Втр 10:00 AM–Noon
Ср 8:00 AM–9:00 AM
Чтв 9:00 AM–2:00 PM
Птн 7:00 AM–1:00 PM

Горенки на Foursquare

Садиба Горенки на Facebook

Double apartment-studio with balcony

починаючи з $44

East Gate Hotel

починаючи з $70

Hi-Tech Apartment

починаючи з $80

Balashikha Tvardovskogo

починаючи з $80

Pervomayskaya Hotel

починаючи з $30

Parkoff Hotel

починаючи з $45

Рекомендовані пам'ятки довколишніх

Бачити все Бачити все
Додати до списку бажань
Я тут був
Відвідали
Moscow Radio Centre 13

Moscow Radio Centre 13 is a transmission facility near Balashikha,

Додати до списку бажань
Я тут був
Відвідали
Пехра-Яковлевское

Пехра-Яковлевское — бывшая подмосковная усадьба кня

Додати до списку бажань
Я тут був
Відвідали
Храм Преображения Господня (Балашиха)

Храм Преображения Господня в Пехре-Яковлевском — прав

Додати до списку бажань
Я тут був
Відвідали
Терлецкий парк

Терлецкий парк (Терлецкая дубрава) — лесной массив площадью 141 гект

Додати до списку бажань
Я тут був
Відвідали
Lebedyansky Ponds

Lebidyansky pond is one in the cascade Izmaylovsky ponds in the east

Додати до списку бажань
Я тут був
Відвідали
Moscow Central Bus Terminal

Moscow Central Bus Terminal is a bus terminal in Moscow for long-range

Додати до списку бажань
Я тут був
Відвідали
Izmaylovsky Park

Izmaylovsky Park or Izmaylovo Park is one of the largest parks (urban

Додати до списку бажань
Я тут був
Відвідали
Московский драматический театр на Перовской

Театр на Перовской (Московский драматический Театр на Пе

Подібні туристичні визначні пам'ятки

Бачити все Бачити все
Додати до списку бажань
Я тут був
Відвідали
Burghley House

Burghley House is a grand 16th-century English country house near the

Додати до списку бажань
Я тут був
Відвідали
Penshurst Place

Penshurst Place is a historic building near Tonbridge, Kent, 32 miles

Додати до списку бажань
Я тут був
Відвідали
Audley End House

Audley End House is a largely early 17th-century country house outside

Додати до списку бажань
Я тут був
Відвідали
Ightham Mote

Ightham Mote (), Ightham, Kent is a medieval moated manor house. The

Додати до списку бажань
Я тут був
Відвідали
Ноул-хаус

Ноул-хаус (англ. Knole House) — дворянська садиба в парку площею 4

Подивіться всі подібні місця