Гет-Лоо (нід. Paleis Het Loo) — найбільший серед парково-палацових ансамблів Нідерландів доби бароко 17 століття, що став музеем після відновлення в 20 столітті. Розташований поблизу Апелдорна.
Парково-палацовий ансамбль Гет-Лоо виник як копія Версаля, але менших розмірів і в формах дуже стриманого голландського бароко кінця 17 століття.
Як і в Версалі, формування ансамблю почалося з невеликого мисливського будинку вельможної родини принців Оранських. Необхідність мати парадну резиденцію на зразок уславленого Версалю і спонукала Вільгельма ІІІ Оранського (1650 — 1702) почати розбудову у 1686 — 1695 рр. До робіт запросили голландського майстра Якоба Романа і таємничого француза Даніеля Маро, точні роки життя якого не з'ясовані досі. Барокове садово-паркове мистецтво Європи до кінця 17 століття пройшло майже 150-річний шлях збагачення і розвитку. Тому ансамбль Гет-Лоо увібрав майже усі знахідки попередніх садів. У Гет-Лоо були і італійські тераси, і барокові каскади, і декілька різновидів садових партерів, які так полюбляли у Франції.
Гет-Лоо парадний, але досить еклектичний зразок саду бароко без надмірностей і гігантоманії Версалю. До того ж, в Голландії було мало земель, що обмежувало розміри ділянки парку. Але були і відмінності.
На роботи в Гет-Лоо запросили співвітчизника таємничого мандрівника і художника Корнеліса де Брейна, що теж перебував колись на Близькому Сході. Це - інженер і гідравлик Рогір ван Клиф. Останній працюватиме на будівельному майдані в палацово-парковому ансамблі Гет-Лоо Вільгельма Оранського, який зажадав, щоби верхівки його фонтанів в саду бароко були трохи вищі за фонтани французького короля Луї XIV у Версалі. Король Франції таки отримав політичного ляпаса, бо голландський інженер Рогір ван Клиф справді виконав завдання Вільгельма Оранського.
Для голландських барокових садів характерне несиметричне, бічне розташування помешкання володаря , неповна симетрія ділянок саду, сполучення декоративних дерев поряд з корисними сільськогосподарськими рослинами. Гет-Лоо був винятком, бо був королівською резиденцією, яку використовували лише влітку з представницькою метою.
Первісний план Гет-Лоо зафіксований на кресленнях початку 18 століття. На 1-й терасі стояв невеликих розмірів палац, що мав ступінчату форму, як і фасад Версаля з-під'їздного боку. Відмінностями були невеликі розміри і майже повна відсутність оздоблення і скульптур на фасадах. Аскетичний фасад доповнювали тільки невеликі бічні, мережеві партери і бічні галереї. Необхідність в нових приміщеннях спонукала до перебудови палаца. У 1691 — 1694 рр. колонади замінили на павільйони, де розмістили нові королівські зали, нову їдальню, каплицю і довгу галерею.
Ансамбль мав чітку вісьову побудову, яку використовували ще з часів італійського Відродження. Вісь симетрії проходила крізь середину палацу і продовжувалась в регулярному парку за палацом. Друга тераса була найпарадніша. Її прикрашали три фонтани і вісім мережевих партерів.
Найбільші фонтани парку розмістили на третій терасі посеред складних мережевих партерів складного малюнку. Три перші тераси парку мали повну симетрію. Пізні ділянки-додатки парку відступали від симетрії, як і в Версалі заради створення уславлених атракцій (Каскад в Нижньому парку, дзеркала французьких басейнів тощо).
Найбільшим серед фонтанів парку був «Фонтан Короля», водний струмінь якого сягав 13 метрів. Власника Гет-Лоо обрали королем Англії і великі додатки до парку виникли наприкінці 17 і на початку 18 ст. Добудова Г-подібних корпусів до палацу і бічних веж зі шпилями створила курдонер (парадний двір) і надала ансамблю більшої неповторності попри копіювання плану споруд Версаля.
Найбільший серед парків Голланді був темою гравюр багатьох голландських художників, майстрів офорту. Тому дослідники мають можливість вивчати і первісний план ансамблю, і мати уяву про вигляд різних ділянок і куточків парку.
На початку 19 століття Голландія зазнала зміни влади. Трон короля Голландії посів Луї Наполеон і бароковий парк Хет Лоо знищили. Ділянку захаращеного парку у 1807 році засипали піском, а поверху розпланували пейзажний парк за новою модою. В такому вигляді парк перебував майже 150 років.
Відновленням найкращого серед історичних парків Голландії зайнялися лише в після другої світової війни. Тоді була розроблена велика реставраційна програма, яку повністю втілили в життя до 1984 року. Відновлена лише найкраща регулярна частина парку на 1-ї та 2-ї терасах. Великі старі дерева на третій терасі залишили недоторканими, упорядкувавши лише центральну алею з фонтанами.
