Геліокон (грец. Ελικώνας) — гора на півдні Беотії, в Середній Греції.
Геліокон був присвячений Аполлонові і вважався оселею муз, яких інколи називали геліконідами. Вони оселилися з Аполлоном на вершині гори; там у гаї стояв присвячений їм храм. Схили гори були прикрашені мармуровими та бронзовими статуями богів. Щороку в гаї на Г. влаштовували свята на честь муз та Аполлона, під час яких давали нагороди переможцям у музиці, поезії та гімнастиці. Тут лунав спів Орфея. На Г. струменіли численні джерела, з-поміж яких найвідоміші Гіппокрена й Термес. У переносному значенні Г. — місце поетичного натхнення.