Гегамський хребет (вірм. Գեղամա լեռնաշղթա) — Гегамський гірський хребет, раніше також Ахманган — платоподібний вододіл басейнів озера Севан — зі сходу, притоків річки Аракс і Раздан, Азат і Веді — з південного заходу і Арпа — з півдня. Середня висота Гегамського гірського масиву — близько 2500 м. Хребет має вулканічне походження, включає велику кількість згаслих вулканів. Довжина хребта — 70 км, ширина — 48 км.
Назва Гегамського хребта пов'язана з ім'ям правнука Айка Наапета, Гегама.
Найвища точка вододілу — вулкан Аждахак, з висотою 3597 м над рівнем моря, розташований у північній половині хребта. У кратері вулкану утворилося озеро, яке протягом усього року живиться талими водами. Друга за висотою гора — Спітакасар, висотою 3560 м над рівнем моря.
Особливий інтерес у Гегамському хребті представляє озеро Акна. Озеро розташоване на кордоні Котайкського і Гегаркунікського регіонів.
З хребта беруть початок річки Азат, Веди ( басейн Араксу), Гаварагет, Аргічі, Бахтак, Шохвак, Цаккар, Лічк (басейн озера Севан).
Велику кількість малюнків, висічених на скелях, було виявлено в Гегамських горах, розташованих на рівні 2600-3200 м. Значна частина малюнків зображує людей в сценах полювання і битв, обробки землі, змагань і танців, а також міфологічні створіння — «вішапи» (дракони). Деякі наскельні малюнки відображають поклоніння материнству, предкам, героям, духам, родючості і часу. Зображені також географічні елементи: річки, озера, джерела, а також астрономічні тіла і явища: Сонце, Місяць, зоряні сузір'я, боліди, комети і блискавки.
Південно-східні схили Гегамських гір перетинаються з овіяним легендами Хосровським лісом, оголошеним державним заповідником. За переказами, ліс має штучне походження. За переказами, ліс був посаджений на сухому кам'янистому схилі в IV ст. за вказівкою вірменського царя Хосрова Котака, згодом запустили туди диких тварин.
