Державний музей або Рейксмузей (нід. Rijksmuseum Amsterdam, МФА: [ˈrɛi̯ksmyˌzeːjʏm]) — нідерландський національний музей. Міститься в Амстердамі на Музейній площі (нід. Museumplein). Постійна експозиція музею включає значну колекцію шедеврів золотого віку голландського живопису, а також різноманітну графіку, скульптуру, зразки декоративного мистецтва тощо.
2015 року музей здобув звання Європейського музею року.
Музей було засновано 1800 року у Гаазі за французьким прикладом. На той час мав назву Національної мистецької галереї (нід. Nationale Kunst-Gallerij) та представляв колекції голландських губернаторів. 1808 року з наказу короля Голландії Луї Бонапарта (брата франузького імператора Наполеона Бонапарта) музей перевезено до Амстердама, а до його колекції долучено полотна, що були у власності міста.
Музей займає власне приміщення, побудоване у 1885 р. в історичному стилі з елементами готики ( архітектор Петрус Кейперс). Рейксмузеум розташований в культурному районі столиці, де також містяться консерваторія, Міський музей сучасного мистецтв, музей ван Гога.
Східне крило будівлі повністю віддано під музей історії Голландії. Складовою частиною крила є розташована на першому поверсі секція історії Нідерландів, що охоплює період розвитку країни з XV до початку XX ст.
Експозицію розгорнуто в більш ніж 260 залах. Славу національного відділу Амстердамського Державного музею складають чотири майстри живопису: Франс Галс, Ян Стен, Рембрандт і Ян Вермер. Рейксмузеум налічує чотири полотна одного з цих найзначніших художників Нідерландів Яна Вермера Делфтського (1632-1675), яка є серед найбільших колекцій цього майстра у світі.
Сучасна колекція музею включає полотна Якоба ван Рейсдала, Франса Галса, Яна Вермера, а також Рембрандта та його учнів. Збірка митців Італії невелика, переважають майстри венеціанської школи, де є твори Чіма да Конельяно, Джованні Белліні, Мороні, Паоло Веронезе, Луки Сіньйореллі, Паріса Бордоне, Гаспаро Діциані, Гарофало, П'єтро Лонгі, майстрів-анонімів з провінційних містечок. В мистецьких колекціях головують не картини італійців чи французів, а твори національних художників.