Канал Дунай-Чорне море (рум. Canalul Dunăre – Marea Neagră) — судноплавний канал в Румунії, що сполучає Чорне море з судноплавною частиною русла Дунаю. Канал відгалужується від русла Дунаю в зоні старого порту Чернаводе (299,3 км Дунаю) і прямує плато Добруджа, через населені пункти Меджидія і Мурфатлар, що стали внутрішніми портами, до морського порту Констанца.
Основна лінія каналу завдовжки 64,4 км, сполучає порт Чернавода з портом Констанца , була побудована в 1976-1984 рр., тоді як північна лінія, відома під назвою Поарта Албе – Мідія Неводарі Канал (рум. Poarta Albă – Midia Năvodari Canal), завдовжки 31,2 км, між Поарта-Албе та Порт Мідія, була побудована у 1983-1987 рр
Канал скорочує шлях до/з Чорного моря приблизно на 370 км (порівняно з маршрутом, що проходить через Галац та Суліну), а маршрут Чернавода-Констанца скорочується на 400 км. Є складовою водного шляху між Північним та Чорним морями через канал Рейн-Майн-Дунай (канал) та річки Дунай, Майн, Рейн.
Канал розпочинається в Чернавода (300 км Дунайський кілометр) та прямує до Аджиджа (), передмістя Констанці, на Чорному морі. У Поарта-Албе, відбувається біфуркація каналу — відгалужується північний канал, канальне з'єднання з нафтопереробним заводом "Мідія-Неводарі". Канал Дунай-Чорне море має довжину 64,2 км, ширину 90 м і глибину 7 м. Мінімальний радіус кривизни — 3000 м. Північне відгалуження має довжину 31,2 км, ширину 50 м та глибину 5,5 м. Мінімальний радіус кривизни — 1200 м.
Щоб компенсувати рівень води між Дунаєм і Чорним морем, на каналі є чотири шлюзи: на початку траси в Чернавода () в безпосередній близькості від атомної електростанції "Чорнавода", на узбережжі Чорного моря в Аджиджа (), наприкінці північного відгалуження на НПЗ "Мідія-Найводарі" (), а також середній течії північного відгалуження в Овідіу ().
А також два додаткових біля портових споруд у Меджидія () та Мурфатлар ().
Пропускна здатність каналу для кораблів в один бік: вантажопідйомність до 5000 т, довжиною до 138,3 м, шириною до 16,8 м осадка до 5,5 м, а також для барж довжиною 296 м, шириною 22,8 м та осадка 3,8 м Північне відгалуження має обмеження для суден:довжина — 119,4 м в , ширина — 11,4 м, та осадка — 3,8 м.
Перші проекти будівництва каналу від Чернаводи до Чорного моря були відомі з 1837 року. Але в 1860 році була побудована залізниця "Чернавода-Констанца", що дозволило транспортувати товари до Чорного моря, ці плани були припиненні. До 1927 року румунський інженер Жан Штонеску-Дануре працював над новим проектом. Перші будівельні роботи розпочалися в 1949 році, коли кілька десятків тисяч ув'язнених, включаючи багатьох етнічних німців та політв'язнів, використовували в примусових трудових таборах. В 1953 році робота припинилася через брак коштів. У період 1975—1984 рр. будівництво каналу було завершено управлінням будівництва Дунай—Чорне море, а північна гілка була побудована в період 1984—1987 рр. Було вийнято та перевезено 381 млн. м³ грунту. (більше, ніж об'єм грунту вийнятий при будівництві Панамського та Суецького каналів) Було укладено 5 000 000 м³ бетону при будівництві шлюзів та опорних стін.
Канал будували з причин національної безпеки, канал є повністю підпорядкований суверенітету Румунії; на відміну від Дунаю, який підлягає спільному суверенітету Дунайських країн. Принаймні, також було позбавлено впливу Радянського Союзу вихід суден у море.