Каїрська Цитадель або Цитадель Саладіна (араб. قلعة صلاح الدين, Qalaʿat Salāḥ ad-Dīn) в Каїрі — велична фортеця, збудована в столиці Єгипту місті Каїрі Саладіном, один із символів міста; в теперішній час — великий музейний комплекс, одна з найбільш відвідуваних туристами пам'яток Каїра.
Каїрська Цитадель Саладіна розташована на відрогу пагорба Мокаттам, неподалік від історичного центру міста. Могутню фортецю, що фактично домінує над містом, було зведено й укріплено єгипетським аюбідським правителем Саладіном (Салах-аль-Діном) у період між 1176 та 1183 роками для захисту, в першу чергу, від хрестоносців.
Напротязі фактично 700 років, аж до смерті Мухаммеда Алі Єгипетського (1849), майже всі єгипетські правителі жили, постійно або тимчасово, в Цитаделі. Тут вони урядували, тримали свій двір, вершили правосуддя, приймали гостей і послів тощо. Зараз це великий музейний комплекс.
Структура Каїрської Цитаделі є складною — чимало правителів не лише здійснювали реконструкції і добудови в межах Цитаделі, а й зводили нові споруди, як культові (мечеті), так і житлового призначення (палаци). «Перлиною» (шедевром ісламської архітектури) і найвідомішою будівлею Каїрської Цитаделі є Мечеть Алі Мухаммеда (1830—48). У низці будівель Каїрської Цитаделі в ХХ столітті розгорнуто музейні експозиці.
Вже за декілька років після падіння Фатимідського Халіфату Саладін узявся будувати фортечний мур навколо Каїра та Фустата. До наших днів дійшло таке висловлювання першого Аюбіда:
« | «Цим муром я з'єднаю два [міста́ Каїр та Фустат] у єдине ціле, і таким чином одна армія зможе захистити їх обох; і я вірю, що їх добре оточити єдиним муром, від берега Нілу до берега Нілу». | » |
Власне Цитадель і мала стати осередком-центральним пунктом цього муру. Зведена на відрогу пагорба Мокаттам, що робило її майже неприступною для нападів ворогів, фортеця та поселення, що виникло навколо неї, було і справді дуже безпечним і раціонально побудованим, що доводить той факт, що са́ме Каїрська Цитадель залишалась серцем єгипетського урядування аж до ХІХ століття (включно). Лише хедив Ісмаїл у 1860-х роках переніс уряд до новозбудованого каїрського Палацу Абдіна, що зостається офіційної резиденцією Президента Єгипту дотепер.
Якщо будівництво Цитаделі було завершено у 1183-84 роки, то зведення міського захисного муру продовжувалось ще тривалий час і після смерті її будівничого Саладіна.
Щоб забезпечити Цитадель водою, Саладін збудував Колодязь Юсуфа (або Криниця Саладіна; зберігся до сьогодні). Подеколи цю криницю ще назвивають Спіральною, бо в її середині 300 кругових сходів, що ведуть до дна. З колодязя на поверхню вода дістається, долаючи немали шлях акведуками.
У часи правління 9-го мамлюцького султана Аль-Насира (кін. XIII — поч. XIV ст.ст.) колодязь Юсуфа вже не міг забезпечити повністю питною водою мешканців Цитаделі та їхню худобу, і тому за велінням султана існуючу криничну систему переобладнали, оснастивши її водяними колесами на Нілі, завдяки яким вона надходила у Саладінові акведуки, а тоді вже поступала нагору в Цитаделі.
Поліпшенням водопостачання за Аль-Насира удосконалення й зведення новобудов на території Цитаделі у мамлюцьку добу не обмежилось. Так, найбільшим внеском того ж султана Насира стало будівництво Мечеті Насира Калауна — 1318 року було перебудовано споруду аюбідського періоду й перетворено її на мечеть, названу на честь самого́ султана. Ця культова споруда зазнала подальших видозмін 1335 року. Решта новвоведень доби Насира включали забудову й упорядкування південного кварталу (північний був забудований і упорядкований ще за Саладіна) та житлового простору, зокрема, гарему та внутрішнього подвір'я. До речі, один із попередників Насира, славетний султан Бейбарс I (4-й мамлюцький правитель, ХІІІ ст.) звів у Цитаделі Залу правосуддя та Золотий будинок.
У XVI столітті на території Цитаделі з'явилась ще одна мечеть — Мечеть Сулеймана Паші, що стала тут першою мечеттю в отоманському архітектурному стилі.
Каїрська Цитадель недарма подеколи іменується як Цитадель Мухаммеда Алі (араб. قلعة محمد علي, Qalaʿat Muḥammad ʿAlī), адже найвидатнішою і набільш впізнаваною її спорудою стала Мечеть Алі Мухаммеда, збудована правителем Мухаммедом Алі Єгипетським у період 1828—48 років на честь Тусун-Паші, старшого сина Мухаммеда Алі, що помер 1816 року. Мечеть є шедевром ісламської, і зокрема оттоманської, архітектури, нагадуючи найкращі взірці Стамбула (її називають «найбільш турецькою» мечеттю Каїра).
З Цитаделлю пов'язаний один із найтрагічніших і водночас повчальний епізод історії Єгипту періоду Мухаммеда Алі. Турецький султан вислав його для наведення порядку й поновлення влади оттоманів у єгипетській провінції після відбуття Наполеонівських військ. Мухаммед Алі взявся за цю справу затято й з підступами. 1811 року він запросив усіх мамлюків (які сприйняли його приїзд з недовірою) на вечерю до Цитаделі, і, коли вони прийшли, зачинив браму й усіх до о́дного розстріляв, таким чином зосередивши в своїх руках одноосібну владу. Це знищення потенційних супротивників сталося біля східної брами Цитаделі Баб-ель-Азаб (нині закрита для відвідувачів)
Мухаммед Алі по-своєму взявся упорядковувати внутрішній простір Цитаделі. Одним із основних нововведень правителя стала зміна житлового і публічного кварталів. За мамлюків житлова зона розміщувалася на півдні, а північний квартал був громадський, тоді як Мухаммед Алі проголосив своєю королівською резиденцією са́ме північну частину Цитаделі, а південний квартал став публічним. Фактично Мухаммед Алі просто намагався знищити увесь спадок по мамлюках, таким чином відкинувши навіть пам'ять про владу колишню, і підносячи себе як правителя Єгипту — зруйнувавши мамлюцькі палаци, він розчистив значну місцину для зведення нових будівель, зокрема гостьового палацу Біжу (інша назва Аль-Ґоухара) та чудової мечеті (Мечеть Алі Мухаммеда), яка, до речі, перебрала на себе значення соборної (до того цей статус мала Мечеть Аль-Насира Мухаммед ібн Калауна).
У теперішній час Каїрська Цитадель являє собою великий музейний комплекс, де діють наступні музеї:
Вхідний квиток до Цитаделі дає право на відвідання усіх музеїв на її території, його вартість для іноземців (2009) — 50 фунтів (станом на кінець 2009 року це близько 75 гривень).