Чокекірао (Chuqi K'iraw) — стародавнє місто в імперії інків Тауантінсую. Засновано Сапа Інкою Пачакутеком. Тривалий час було притулком правлячої династії інків часів боротьби з іспанськими конкістадорами. На тепер залишилися руїни. Часто йменують молодшою сестрою Мачу-Пікчу. Назва перекладається як «Золота колиска».
Знаходиться на висоті 3085 м над рівнем моря на гірському хребті Салкантай в провінції Ла-Конвенсьон в регіоні Куско над долиною річки Апурімак. Розташова у 30 км від Мачу-Пікчу. Дістатися до нього вкрай складно і лише кілька фізично міцних осіб на день відвідують стародавні руїни. Єдина доступна дорога являє собою 2-денний піший підйом по горах з Куско — спочатку туристи повинні долетіти до Куско, потім 2 години витратити на автомобілі по гірській дорозі, а потім вчинити пішу подорож, яке займе від 12 до 16 годин. З 2013 року відповідно до рішення уряду Перу, почалося будівництво сучасної канатної дороги до Чокекірао, яке повинено завершитися у жовтні-листопаді 2015 року.
Весь комплекс займає 1 800 гектарів. Більшість будівель добре збереглися, реставрація деяких будівель триває. На поточний момент місто Чокекірао розчищений від рослинності близько на 1/3.
Зведено за типовим інкським планом — тут існували кам'яні палаци знаті, «адміністрації», храм Сонця, будинок «наречених Сонця», зведені були сільсьгосподарські тераси, що забезпечували харчами мешканців міста, тамбо, канали, акведуки, комори.
Був зведений в роки правління Пачакутека Інки Юпанкі. Після вторгнення конкістадорів місто слугувало аванпостом, який охороняв вхід на територію Вількабамба, куди втік Інка Манко Юпанкі. Занепав після остаточної поразки держави Інків Вількабамби.
Віднайдено євпропейцами у 1710 році, проте археологічні роботи розпочалися лише у 1970-х роках
