Свята капела (Сент-Шапель) (фр. Sainte Chapelle) — каплиця — релікварій. Знаходиться на території колишнього Королівського палацу (Консьєржері) на острові Сіте в Парижі. Споруджена в готичному стилі. Має невеликі розміри: довжина 35 м, ширина 11 м. Вважається однією з найкрасивіших готичних церков невеликих розмірів. Третій за відвідуваністю монумент Парижа.
Капела була задумана як сховище реліквій, вивезеного хрестоносцями з пограбованого у ході хрестового походу Константинополя в 1239 році тернового вінця. Королю Франції Людовику IX (Святому) видалося важливим отримати «терновий вінець, залитий кров'ю Христа». Він купує його, за деякими даними за 137 тисяч ліврів, у Латинського імператора Балдуїна II і терновий вінець відвозять до Парижа. Набуття реліквії такого рангу потребувало для нього гідного обрамлення, а саме побудови нової церкви на місці старої знесеної королівської каплиці Святого Миколая. Зведена в рекордні терміни, за 33 місяці, з 1242 по 1248 роки, під керівництвом П'єра з Монтрея, одного з найбільших зодчих готики, за зразком аналогічної споруди при Сен-Жерменському замку. Споруда коштувала скарбниці «всього» 40 тисяч ліврів, що обійшлося в три рази дешевше вартості тернового вінця. Дата закладки капели невідома, але є точна дата дня освячення Сент-Шапель — 26 квітня 1248 року.
Згодом Сент-Шапель зазнала декілька реставрацій: в XV столітті, в 1837 році — Лассю та Віолле-ле-Дюком і пізніше. У 2008 році починається реставрація семи вітражів. Реставрація триватиме 5 років, вартість робіт — € 10 млн.
Капела побудувана у вишуканій манері: тонкі кам'яні стіни посилені металевими скобами і пишно оздоблені скульптурним, керамічним і живописним декором. Вона поділена на два яруси рівної площі (600 м²), але різної висоти. Нижня капела, освячена на честь Діви Марії, призначалася для придворних, палацової гвардії і слуг. У верхній, освяченій ім'ям Святого Хреста, молилася королівська родина. Там зберігалися реліквії. Перший з двох ярусів (нижня капела) має три нефи й укріплений стрункими контрфорсами, які впритул прилягають до стін і беруть на себе розпір широкого центрального прольоту. У основний ярус, верхню капелу, висота якої сягає 20 м, можна було пройти прямо з головних покоїв палацу, там був влаштований невеликий альков для королівської сім'ї. Неф верхної капели знаменитий своїми вітражами, в основному з XIII століття. У головній апсиді колись розташовувався монументальний релікварій. Зовнішній портик із західної сторони, кругле вікно-троянда і пінаклі, а також башточка, були перебудовані в епоху Нового часу.
