Бранденбурзькі ворота (Deutsch. Brandenburger Tor) з часу будівництва були головним символом Берліна. Будівництво грандіозної споруди висотою в 20 метрів тривало 3 роки (1788-1791). Тоді вони стали першим архітектурним об'єктом міста в стилі класицизму. Зразком для них послужили пропилеі афінського Акрополя; квадрига, що вінчає спорудження, створена головним скульптором пруського класицизму Іоганном Готтфридом Шадоу, покликана була персоніфікувати міць німецьких армій. Наполеон, увійшовши в Берлін, квадригу зняв і відвіз у Францію. А пруссаки, здолавши загарбника, першою справою поспішили повернути її на законне місце. Може, з тих часів, а може, і після об'єднання з'явився ритуал, відповідно до якого кожний гість Берліна повинен обов'язково пройти через Бранденбурзькі ворота, а ще краще - проїхати через них на автомобілі. Втім, з недавніх пор рух транспорту через ворота закрили.
В 1930-х роках через ворота пролягав маршрут нацистських процесій зі смолоскипами; після війни протягом п'яти десятиліть прямо за ними піднімалася Берлінська стіна - вихід на сусідню Паризерплац для рядових гедеерівців був закритий. Жителі Західного Берліна теж особливо не рвалися розглядати Унтер-ден-Лінден, яка не належала їм. Після падіння Стіни колишній кордон став символом німецького об'єднання
У серпні 1961 року уздовж демаркаційної лінії, що розділила місто на західну й східну частини, був протягнений колючий дріт. Бранденбурзькі ворота були закриті - вони стали символом розділеної Німеччини, що була розділена майже піввіку. У ніч на 10 листопада 1989р. упала Берлінська стіна, і Бранденбурзькі ворота стали уособленням нового об'єднаного Берліна.
