Бібліотека та Архів Канади (англ. Library and Archives Canada, фр. Bibliothèque et Archives Canada) — федеральний державний департамент Канади, відповідальний за збір і збереження документальної спадщини цієї країни, текстів, зображень та інших документів, що відносяться до історії, культури та політики Канади. Архівні й бібліотечні матеріали надходять від державних установ, національних товариств і організацій, приватних дарувальників, а також завдяки системі обов'язкових примірників. Установа знаходиться в Оттаві; його директор має ранг заступника міністра і носить звання Бібліотекаря і архіваріуса Канади (англ. Librarian and Archivist of Canada).
Департамент був створений парламентом Канади в 2004 році і об'єднав в собі Національний архів Канади (створений в 1872 році як Державний архів Канади, перейменований в 1987) і Національну бібліотеку Канади (створена в 1953). Після злиття в ньому працює трохи більше 1100 службовців. В наш час['] його діяльність регулюється Актом про Бібліотеку і Архіві Канади.
При поповненні колекцій бібліотеку передусім цікавлять матеріали, пов'язані з історією та культурою Канади. Тут зберігаються журнали корінного населення, альбоми, скрап -альбоми, архітектурні ескізи, артефакти, твори мистецтва, дитяча література, журнали коміксів, газети, періодичні видання, електронні публікації і записи, бульварна література, інформаційні бюлетені етнічних спільнот, видання короткочасного користування, белетристика і документальна література, фільми, урядові публікації, документи та веб-сайти, юдаїка, документи шкіл-інтернатів для індіанців, щоденники та особисті журнали, книги художника, рукописи, глобуси, карти, мікрофільми, фотографії, вірші, портрети, раритетні книги, музичні партитури, альбоми для малювання, аудіо- та відеозаписи, марки, текстові архіви, трактати і дисертації, торгові каталоги.
Будівля, в якій розміщується департамент, знаходиться за адресою: 395, Веллінгтон-стріт, Оттава, Онтаріо, поряд з іншими важливими будівлями, такими як, Парламентський пагорб та Верховний суд Канади. Спорудження будівлі обійшлося в 13 млн канадських доларів, воно займає п'ять поверхів і 52 600 м ². Коли бібліотека була відкрита прем'єр-міністром Лестером Пірсоном, її зібрання налічувало 400 000 томів; зараз воно перевищує 18 мільйонів. В наш час['] будівлю занесено до списку історичної спадщини.
Адміністративні корпусу, в тому числі відділи, які займаться надходженнями (дарування, придбання і обов'язкові примірники), каталогізацією, ISBN-нумерацією, збереженням матеріалів та іншими напрямками, простягаються від головного будинку по Веллінгтон-стріт і прилеглих вулицях. Починаючи з осені 2004 року, 600 або 700 співробітників, що працювали в цих будинках, поступово переїхали в новий комплекс до Центру збереження в Гатіно.
Після довгих років проектування 4 червня 1997 року в Гатіно (Квебек) було відкрито Центр збереження (англ. LAC Preservation Centre). Це масштабна споруда що нагадує ангар; зовні її стіни зроблені зі скла, а всередині — з цементу. Усередині нього знаходяться сховища особливої конструкції, в яких містяться деякі найвразливіші документи. Ці сховища займають три поверхи, вони не мають вікон; верхній поверх зайнятий офісами та лабораторіями. Центр збереження знаходиться приблизно за 12 кілометрів на північний схід від центру Оттави, за адресою: 625, бульвар дю Карфур, Гатіно, Квебек.
У 2000 році Королівським Архітектурним інститутом Канади будівлю Центру збереження було названо серед 500 найкращих будинків, створених у Канаді за останнє тисячоліття.
