Базиліка Сант Андреа (Мантуя) (italiano. Basilica di Sant'Andrea (Mantova)) - базиліка на честь Апостола Андрія Першозванного в місті Мантуя, Італія.
Це теріторія бенедиктинського монастиря. Ще в добу готики тут побудували монастирську церкву. Від неї залишились один мур за залишки готичного дзвону.
В 15 столітті ініціатором перебудови церкви став володар міста Лодовіко ІІІ Гонзага та його син, кардинал Франческо Гонзага. Метою було створення урочистого храму, що демонстрував би владу родини в місті та слугував би усипальницею для її представників. На ту пору авторитетом в проектуванні храмів нового зразка був Альберті Леон-Баттіста, відомий теоретик італійської архітектури, що служив при папському дворі в Римі. Він і отримав замову на проект нового храма для міста Мантуя. Проект був створений і 1472 року розпочалося будівництво. Величний храм знадобився місту для підтримки паломників, бо в монатирі збеігали реліквію - флакон з кров'ю Христа, за переказами зібраною сотником Лонгіном, що був присутнім на Голгофі.
Альберті помер і реалізацію його проекта в місті розпочала низка архітекторів, серед яких були Лучано да Лаурана, Лука Фанчеллі. В 15 столітті встигли вибудувати каплицю, де зберігали реліквію і величний фасад у вигляді триумфальної арки з великою вхідною нішею-аркою, закінчений ще 1488 року. Будівництво тривало доволі довго і стало довгобудом, що нагадувало ситуацію з побудовою готичних соборів.
Остаточно будівництво було закінчене лише в 18 столітті. Над серед хрестям архітектор Філіппо Ювара нарешті вибудував баню 1732 року , в образі якої вбачають впливи архітектурних знахідок Франческо Борроміні.
Храм вийшов величним, але дещо дисгармонійним - і через неузгодженість його різних частин, і через зміні, які внесли різні архітектори на протязі будівництва, і відступи від первісного проекта Альберті. Більш цілісне і художньо виразне враження справляє інтер'єр базиліки, який вважають шедевром Альберті.В його побдові використані ті ж образи давньоримської триумфальної арки, які слугують входами в храмові каплиці.
Храм побудовано у вигляді латинського хреста. Над середхрестям -одна баня. Вівтарну частину утворює абсида. Головний фасад виконано у вигляді давньоримської триумфальної арки. ЇЇ поле розділено на три частини велтенськими пілястрами. Бічні частини менші за центральну і мають додаткові входи і ніші для скульптур (які не створені). Вхід в храм акцентований велетенсьою нішею-аркою.
Храм не став усипальницею роду Гонзага, як то планувалося. Однак тут поховано уславленого художника доби Кватроченто - Андреа Мантенья. Фрески в головній каплиці храма створив Джуліо Романо, представник стилю маньєризм.
Сучасний храмовий орган - відносно пізній. Він створений 1850 року в місті :Бергамо в майстерні братів Сераззі. Музичний інструмент має два мануала і один ножний.
