Бамберзький собор Св.Петра та Св.Георгія (нім. Bamberger Dom St. Peter und St. Georg) — кафедральний храм німецького міста Бамберг, один з семи імперських соборів.
Будівництво собору розпочалося у 1004 році за вказівкою Генріха Святого і закінчилося у 1012 році. Згідно з його планом, чотири церкви міста утворили християнський хрест з кафедральним собором у центрі. Освяченний 6 травня 1012 р. У 1081-му собор був пошкоджений пожежею. У 1111-му Отто Бамберзький освятив заново побудований собор. Після ще однієї пожежі, у 1215-му, почалося будівництво третього за рахунком собору. Він був освячений 6 травня 1237 р.
У соборі знаходяться поховання відомих особистостей, в тому числі самого Генріха Святого, його дружини Кунігунди, папи римського Климента II — єдиного папи, похованого в Німеччині, та першого короля Німеччини з династії Штауфенів Конрада III.
Сьогодні Бамберзький кафедральний собор являє собою зразок романської архітектури. Його довжина — 94 м, ширина — 28 м, висота будівлі — 26 м. По кутах побудовані чотири вежі, висотою по 81 м кожна. У баштах зустрічаються елементи готики.
Під час Другої світової війни Бамберг практично не постраждав, собор також не зазнав ушкоджень.
Бамберзький собор — частина старого міста, включеного в 1993 році до списку світової спадщина ЮНЕСКО.
У соборі розташований головний міський символ — Бамберзький вершник (Bamberger Reiter) ХІІІ століття. Він є одним з найвідоміших скульптурних творів німецького Середньовіччя. Його було встановлено на честь імператора та його дружини, Кунігунди Люксембурзької (Kunigunde von Luxemburg), зарахованих церквою до лику святих та похованих у цьому храмі. У період нацистської Німеччини Бамберзький вершник використовувався у пропагандистських цілях — нацисти вважали його лицарем, який символізував німецьку досконалість, дивлячись на схід для завоювання нових земель (насправді він не дивиться на схід зовсім).