Аркаїм — давнє городище на східних схилах Уральських гір на річці Велика Караганка (Челябінська область Росії). У перекладі з тюркського означає «хребет, спина, основа». Вид зверху нагадує спіраль. Датується XVII — XVI сторіччями до н. е.
Городище являло собою два вписані одне в одне кола оборонних споруд й два кола, які примкнули до замкових стін, осель та виробничих будівель (загальною площею близько 20 тисяч м²), які прилягали до стін фортеці.
Основним заняттям населення було металургійне виробництво й металообробка, про що свідчать виявлені плавильні печі, ливарні форми, сопла, шлаки, молоти й ковадла. Високий рівень виробництва гармонував з архітектурною досконалістю поселення: кільцеві лінії мали один центр (головну площу), куди сходилися радіальні вулиці; чотири входи було орієнтовано по чотирьох вітрах.
Також наявна і інша точка зору на значимість та класифікацію археологічної пам'ятки. Згідно з цим науковим підходом — Аркаїм є маленький сакральний центр невеликого родинного клану.