Аеропорт Детро́йт Метропо́літен округу Уейн або Аеропорт Детро́йт Ме́тро (англ. Detroit Metropolitan Wayne County Airport, коди DTW, KDTW) — головний державний пасажирський міжнародний аеропорт міста Детройт, штату Мічиган (США). Крім штату Мічиган він обслуговує також прилеглий район Толедо, штат Огайо (76 км на південь) та південно-західну частину канадської провінції Онтаріо включно з містом Віндзор. Розташований в місті Ромулус на околиці Детройту. Станом на 2011 р. є наймодернішим аеропортом США площею 2 тис. 700 гектарів, в якого 6 злітно-посадкових смуг, 2 термінали із 145 воротами для посадки-висадки пасажирів та конференц-центр.
В 2010 р. аеропорт опинився на 16-му місці серед найзавантаженіших пасажирами аеропортів США, й на 24-му — у світі. За кількістю операцій «зліт-посадка» він багато років утримує лідерство в першій десятці американських аеропортів. Обслуговує понад 160 напрямків польотів. У 2010 р. за дослідженням J.D. Power & Associates був визнаний найкращим серед великих аеропортів США згідно з відгуками пасажирів.
Починаючи з 2009 р. аеропорт розпочав спілкуватися із пасажирами в соціальних мережах в інтернеті, таких як Twitter, Facebook та YouTube.
Влада округу Вейн почала планувати новий аеропорт у 1927 р. в західній частині округу. За рік власті придбали квадратну милю для аеропортових будівель на розі автострад Міддлбелт та Уїк, у північно східній частині нинішнього аеропорту. Спорудження аеропорту завершилося у 1929 р. і 22 лютого 1930 р. там приземлився перший літак. Того ж року Thompson Aeronautical Corporation, головний акціонер авіакомпанії American Airlines розпочала рейси із цього аеропорту. Із 1931 по 1945 рр. там також розміщувалася національна гвардія Мічигану військово-повітряних сил США. Тому під час Другої світової війни аеропорт називали ще й «Армійським летовищем Ромулус».
Між 1947 та 1950 рр. влада округу розширила малий аеропорт, щоб зробити з нього центральні повітряні ворота штату. У 1947 р. його перейменували в «Головний аеропорт Детройт-Уейн», а його площа збільшилась утричі разом із трьома новими злітно-посадковими смугами. В ті роки основний пасажирський потік перейшов із аеропорту «Детройт Сіті» (нині Міжнародний аеропорт ім. Колмана Янга - англ. Coleman Young International Airport) на північному сході Детройту до більшого аеропорту Уіллоу Ран (англ. Willow Run Airport) за 32 км на захід від міста.
У 1950-ті роки в «Головному аеропорті Детройт-Уейн» розпочали польоти авіакомпанії Pan Am та BOAC. Визначальним же для долі аеропорту став 1956 рік, коли авіакомпанія American Airlines погодилася до жовтня 1958 р. перенести до нього свої операції. За нею послідували і 4 інші авіаперевізники. Того року Громадська авіаційна адміністрація США (нині Федеральне авіаційне агентство) включило аеропорт до першої групи аеропортів, які будуть обладнані новим далекосяжними радарами, зробивши його таким чином першим сертифікованим внутрішнім аеропортом для прийому турбореактивних літаків. Також у 1958 р. завершилося спорудження південного терміналу L.C. Smith (якого нині вже немає) і аеропорт дістав нинішню назву.
Протягом наступного десятиліття пасажирський потік, що лишався в «Уіллоу Ран», поступово перемістився до «Детройт Метрополітен Уейн», й у 1966 р. відкрився північний термінал (згодом названий Термінал Даві). Міжнародні перевезення, обсяги яких зростали, викликали появу в 1974 р. третього міжнародного терміналу ім. Майкла Беррі. У 1987 р. з цього аеропорту розпочалися транс-тихоокеанські безпосадкові перельоти до Токіо, Японія.
<div class="thumb tnone" style="margin-left: auto; margin-right:auto; width:Літаки біля терміналу «Світові ворота МакНамара» в аеропорті Детройт Метро]]; max-width:Помилка виразу: незрозуміле слово «center»px;">
Аеропорт є другим за значенням «хабом» для американської авіакомпанії «Дельта» (англ. Delta Air Lines). Вона має там власний термінал А, який зветься «Світові ворота МакНамара» чи просто МакНамара. Він є другим за довжиною аеропортовим терміналом у світі (1 км 600 метрів), поступаючись лише аналогічній споруді в Міжнародному аеропорті Кансай на японському острові Осака. «Світові ворота МакНамара» відкрилися у 2002 р., мають 122 воріт, й їхнє будівництво обійшлося у $1,200 млрд. Також аеропорт є головним «хабом» на Середньому Заході США для авіаальянсу SkyTeam.
Оригінальна злітно-посадкова смуга аеропорту була закрита після 1945 р., й нині її рештки слугують рульовими доріжками. В 1976 р. завершилося будівництво нової третьої паралельної злітно-посадкової смуги, у 1993 р. - четвертої, а остання із 6-ти смуг аеропорту була побудована у грудні 2011 р. спеціально для нового міжнародного терміналу «Світові ворота імені МакНамара».
