Долмабахче (тур. Dolmabahçe — «насипний сад») — палац османських султанів на європейській стороні Босфору в Стамбулі на кордоні районів Бешикташ і Кабаташ.
Будувався в 1842-1853 для султана Абдул-Меджида I, який став перейматися середньовічним палацовим комплексом Топкапи та бажав мати палац в стилі бароко, здатний змагатися у вишуканості з європейськими резиденціями XVIII століття. Архітекторами виступали вірмени з сімейства Бальянів. На прикрасу Кришталевих сходів та інших інтер'єрів пішло 14 тонн золота, а загальна вартість будівництва перевищила 5 мільйонів золотих фунтів. Серед основних визначних пам'яток — подарована королевою Вікторією люстра з богемського скла вагою майже в 5 тонн, і картини Івана Айвазовського, які художник виконав на замовлення султана. За кілька десятиліть палацовий комплекс, спочатку скромний за розмірами, розрісся до того, що мав 45 000 м².
У 1889 Абдул-Хамід II переніс свою резиденцію в новозбудований палац Йилдиз, однак його наступники повернулися в Долмабахче. Після падіння монархії в палаці оселився Ататюрк; тут він і помер 10 листопада 1938.
Зараз палац є музеєм. Оглянути інтер'єри палацу можливо тільки в складі екскурсії.
