Вавель (пол. Wawel, в перекладі з польської — пагорб) — замковий комплекс на однойменному пагорбі в місті Кракові, стародавній столиці Польщі. Розташований на лівому березі річки Вісла. Має надзвичайне значення для історичної свідомості й самоідентифікації польського народу.
Історія
- За даними археологічних розкопок на пагорбі Вавель було
поселення віслян ще в 11 ст.
- Король Вацлав II сприяв зведенню перших кам'яних споруд між
1290 та 1300 роками.
- Король Казимир Великий сприяв перебудові в стилі готики в 14
столітті.
- 1499 року замок спустошила пожежа. Відновлення розпочав
Олександр Ягеллон. Найбільший обсяг відновлювальних робіт виконано
за короля Сигізмунда І Старого. 1595 року на Вавелі сталася чергова
пожежа, що спонукало новий етап відновлювальних робіт.
- Король Сигізмунд ІІІ Ваза полишає замок, що призвело до його
занепаду, нове спустошення сталося у 1702 під час
Північної війни (пошкодження від вояків Швеції).
- 1724-1728 — спроби відновлення замку, не доведені до
завершення.
- Загарбницькі розділи Польщі у 1772, 1793,
1795 рр. призвели до розчленування країни - Краків відійшов
до складу Австрії. Частину будівель переобладнано на казарми для
австрійських вояків. 1830 року Франциском Марією Лянчі розроблено
проект перебудови у неоготичному стилі, який не було реалізовано.
Після 1848 року розпочато модернізацію оборонної системи пагорба.
При цьому розібрано частину середньовічного муру, дві башти та ряд
будинків і на їх місці протягом 1852–1856 років збудовано
військовий шпиталь за проектом Фелікса Ксенжарського.
- Відновлювальні роботи розпочалися лише 1905 року.
Суміш стилів
Довге існування і черга перебудов мало змінили середньовічну,
тісну забудову замку. Її не змінило навіть облаштування одного з
дворів замку у формах італійського палаццо з трьома відкритими
галереями. Замковий
костел, його різні частини, мають ознаки романської доби
(крипта Св. Леонардо), готики, Відродження, доби бароко тощо.
Особливістю інтер'єрів замку була рідкісна суміш залишків готики
разом з оздобами доби Відродження, пов'язані тісними культурними і
релігійними зв'язками з Італією та Римом.
Краківський королівський двір був справжнім мистецьким центром,
зорієнтованим на італійські культурні досягнення. В Кракові
виготовляли поліхромні кахлі, ювелірні вироби. В замку Вавель
облаштували власну ткацьку мануфактуру. З 16 століття Краків став
друкарським центром Польщі.
На Вавелі роками працювали митці з Італії — зброярі з
Мілана,
архітектори, скульптори, художники. Серед них:
- Б. Береччі (каплиця Сигізмунда І в кафедральному соборі)
- Франческо Фйорентіно і Б. Береччі (замкове подвір'я з
галереями)
- Франческо Фйорентіно (надгробок Яна Ольбрахта, собор на
Вавелі)
- Санті Гуччі (надгробки)
- Томмазо Долабелла (релігійні образи)
20
століття
Після відновлення своєї державності у 1918 р. розпочалися
реставраційні роботи на Вавелі. В замок передано мистецькі твори
іноземних і національних майстрів, живопис, меблі, витвори
декоративно-ужиткового мистецтва, серед них коштовна колекція
аррасів Вавеля.
1912 року магістрат Кракова влаштував конкурс проектів
реставрації будинків шпиталю з метою подальшого використання їх для
Національного музею. До змагання допущено лише краківських
архітекторів, що викликало критику. 1926 року у Краківському
технічному товаристві знову точилась дискусія про можливість
влаштування Національного музею і лапідарію в будинках шпиталю
після відповідної реставрації та адаптації. Задум відстоював
проектант реставрації Тадеуш Стриєнський, а також Славомир
Одживольський, Ян Перось. У цієї ідеї були противники, які вважали,
що для музею слід збудувати нове приміщення на вулиці Вольській.
Серед противників були Владислав Екельський, Адольф Шишко-Богуш.
Прийняття рішення було відкладено.
Замок — відомий музейний центр Польщі. В його залах розміщено
колекції зброї (серед них історичний меч Щербець), гобеленів,
історичних документів, пов'язаних з державницькою діяльністю Гуґо
Коллонтая (1750—1812 ) і створенню Польської Конституції 3
травня 1791 року.
Див.
також
Джерела
- Franaszek Antoni Wawel. Warszawa: Wydawnictwo Arkady,
1988,
- Grychowki Michał, Czyżewski Krzysztof J. Katedra
wawelska.— Katowice: Videograf II, 2001.
- Ostrowski Jan K., Podlecki Janusz. Wawel. Zamek i
katedra.— Kraków: Wydawnictwo Karpaty, 1996.
- Skowron Ryszard. Wawel. Kronika dziejów.— Kraków: Zamek
Królewski na Wawelu, 2001.
Посилання
|
Місцевості Кракова
|
|
Дільниця Старе Місто |
Старе Місто • Казімеж • Клепаж • Нове
Місто • Новий Світ • Страдом • Варшавське
передмістя •
Вавель
|
|
Дільниця Ґжеґужки |
Домб'є • Ґжеґужки •
Ольша • Оседле-Офіцерське • Весола
|
|
Дільниця Пронднік-Червони |
Варшавське передмістя •
Ольша • Ольша II • Пронднік-Червони •
Раковіце • Вечиста • Слічна • Угорек
|
|
Пронднік-Бяли |
Азори •
Броновіце-Вельке • Гурка-Народова • Гурка-Народова
Всхуд • Гурка-Народова Захуд • Кроводжа-Гурка •
Вітковіце-Нове • Пронднік-Бяли • Тоне •
Вітковіце • Жабінець
|
|
Див.
також
