Гібралта́рська прото́ка (араб. مضيق جبل طارق, ісп. Estrecho de Gibraltar) (стовпи Геракла) — відокремлює Іспанію від Марокко і з'єднує Атлантичний океан і Середземне море; ширина 14-44 км; глибина на фарватері 300 і 900 м.
Назва походить від Гібралтара, назва якої походить від арабської Джебель-Тарік (що перекладається скеля Тарік), хоча арабська назва протоки Баб ель-Закат що в перекладі є Брама Мілосердя.
По берегах Гібралтарської протоки розташовані обривисті скельні масиви, які в давнину називалися Геркулесовими стовпами — Гібралтарська скеля на півночі і Джебель-Муса на півдні.
На іспанському боці протоки створено заповідник Національний парк Естрехо ісп. Parque Natural del Estrecho)
Завдяки своєму зручному географічному положенню Гібралтарська протока має велике економічне та стратегічне значення, перебуває під контролем англійської фортеці та військово-морської бази Гібралтар. У районі протоки розташовані іспанські порти Сеута, Ла-Лінеа, Альхесірас, а також марокканський Танжер.
Щодня через протоку проходять понад 300 торговельних суден. Для захисту морських ссавців в протоці урядом Іспанії запровадженні обмеження для судів — максимальна швидкість 13 вузлів (24 км/год).
Приблизно 5,9 млн. років тому з'єднання між Середземним морем і Атлантичним океаном вздовж Бетської та Рифської проток був поступово обмежено до повного закриття, що призвело до збільшення солоності у Середземному морі і осадження солей гіпсу і солей під час Мессинської сільоносної кризи, що призвело до створення родовищ солі та гіпсу до 2 км завтовшки. 5.33 млн. років тому було відновлено сполучення Середземноморського басейну і Атлантики через Гібралтарську протоку, яка залишається відкритим наразі. Сьогодні Африканська плита прямує на північ зі швидкістю 2 см/рік, що врешті-решт призведе до закриття Гібралтарської протоки за декілька млн. років.
Протока є важливим судноплавним маршрутом з Середземномор'я до Атлантики. Пороми, курсують між берегами Іспанії та Марокко через протоку, а також між Іспанією і Сеутою і Гібралтаром і Танжером.
У грудні 2003 року Іспанія та Марокко домовилися розглянути можливість будівництва підводного залізничного тунелю для з'єднання своїх залізничних систем. Пропонована ширина колії — стандартна.
У Гібралтарській протоці на різній глибині течія направлена в протилежні сторони. Поверхнева течія, направлена в Середземне море, надходить в середньому за рік 55 198 км ³ атлантичної води (середня температура +17 ° C, солоність вище 36‰). У глибинній течії, направленій в Атлантичний океан, протягом року проходить 51886 км ³ середземноморської води (середня температура +13,5 ° C, солоність 38‰). Різниця в 3312 км ³ обумовлена в основному випаровуванням з поверхні Середземного моря.